Микитенко Олег Іванович

МИКИТЕ́НКО Олег Іванович (22. 12. 1928, Харків — 26. 10. 2020, Київ) — літературознавець, перекладач, видавець. Син Івана, батько Євгена, Оксани та Юрія Микитенків. Кандидат філологічних наук (1974). Член НСПУ (1960), НСЖУ (1959). Премії ім. М. Лукаша (1999), ім. М. Рильського (2005). Орден «За заслуги» 3-го (2008) та 2-го (2016) ступ. Закін. Київський університет (1952). Працював завідувач відділу листів і літ. консультації ж. «Барвінок» (1950–51); викл. укр. і рос. літ-ри Малин. лісотехнікуму (Житомир. обл., 1952–54); видавництвах «Дніпро» (1954–58 — зав. ред. укр. дожовтн. літ-ри) і «Мистецтво» (1963–68 — гол. ред.); завідувач відділу худож. літ-ри (1958–63), відп. секр. (1970–71), заст. гол. ред. (1971–86), гол. ред. (1986–2012), ред.-консультант (від 2012) ж. «Всесвіт» (усі — Київ). Автор кн. «В червоних лавах. З історії міжнародних зв’язків української радянської літератури» (1974), «Шляхами дружби» (1984), «Журнал “Всесвіт” у ХХ ст. Біб­ліографічний покажчик змісту» (2004), «Дарчі написи в бібліотеці Івана Микитенка» (2007, спів­авт.; усі — Київ), числен. статей у збірниках та періодиці, 22-х книг різних авторів у перекл. з чес., словац., рос., санскриту й італ. (у спів­авт.) мов. Упорядник і ред. понад 30-ти книг.

Рекомендована література

1. Павличко Д. Олегові Микитенку — 60 років // ЛУ. 1989, 5 січ.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю