Микитенко Юрій Олегович

Визначення і загальна характеристика

МИКИТЕ́НКО Юрiй Олегович (29. 08. 1962, Київ) — літературо­знавець, журналіст, пере­кладач, видавець, поет. Син Олега, брат Євгена, онук Івана Микитенків. Канд. фiлол. н. (1988). Закiн. Київ. університет (1984). Працював н. с. Iн-ту лiт-ри НАНУ (Київ, 1987–98). Наукові дослідже­н­ня: компаративне літературо­знавство; історія літ-ри; рецепція античності в укр. класич. літ-рі; укр.-новогрец. літ. звʼязки. Пере­клав з новогрец. мови окремі твори Р. Бумі-Папа, Я. Ріцоса, К. Кавафіса, С. Кок­кініса. 1990–92 — проф.-гість укр. філології Йорк. університету (м. Торонто, Канада), за­прош. дослідник Укр. дослід. ін­ституту Гарвард. університету (м. Кем­бридж, США). 1997 під керівництвом І. Кошелівця та І. Качуровського здобув докторат з філософії в УВУ (м. Мюнхен, Німеч­чина). 1996–99 — гол. ред. г. «Столиця», ж. «Від­критий світ» Між­нар. фонду «Від­родже­н­ня», видавництва «Мегатайп», 1-й заст. гол. ред. г. «Час» (проект В. Чорновола); 2000–02 — гол. ред. г. «Влада і політика» (нагорода «Золоте перо» за кращий су­спільно-політ. тижневик, 2001); від 2000 — завідувач від­ділу критики й літературо­знавства, заст. гол. ред., від 2012 — шеф-ред., президент і голова редколегії ж. «Все­світ»; водночас від 2016 — спів­засн. і ред. архіт.-урбаніст. часопису «InCity Journal» (усі — Київ). Автор поет. добірки в стилі метамодернізму «Ілюмінації» (ж. «Ку­рʼєр Кривбасу», 2016, січень–березень) та окремих оповідань у періодиці.

Пр.: Антична спадщина i становле­н­ня нової української лiтератури. 1991; Вiд «Слова» до «Iлiади»: Петро Нiщинський — пере­кладач. 1994; Сяйво Гіп­покрени. З історії й типології українсько-грецьких літературних звʼязків. 2008 (усі — Київ).

Д. І. Дроздовський

Завантажити статтю