Микитка Тарас Остапович

МИКИ́ТКА Тарас Остапович (20. 03. 1939, м. Стрий Львів. обл.) — диригент, педагог. Професор (1995). Народний артист УРСР (1990). Закін. Львів. консерваторію (1963; кл. М. Антківа, М. Колес­си). Від­тоді роз­почав творчу діяльність у Львів. театрі опери та балету ім. І. Франка, в якому 1966 дебютував як диригент оперою «Любовний напій» Ґ. Доніцет­ті. 1964–65 — хор­мейстер Ансамблю пісні і танцю Прикарп. військ. округу; 1965–68 — хор­мейстер опер. студії Львів. консерваторії; водночас 1966–68 — диригент-стажист Львів. театру опери та балету ім. І. Франка; 1968–71 — Київ. театру опери та балету ім. Т. Шевченка (під керівництвом С. Турчака); від 1971 — у Донец. театрі опери та балету: 1975–96 — гол. диригент (гастролював у Італії, Іспанії, Португалії, США); водночас від 1987 — викладач, від 1995 — проф. Донец. муз. академії, диригент опер. класу, від 1997 — керівник симф. оркестру при ній; від 2014 — проф. Львів. муз. академії. Ви­ступав із симф. оркестрами Донецька, Львова, Маґдебурґа (Німеч­чина), Балтимора (США), Баку. Здійснив по­становки понад 40 опер. та балет. ви­став, серед них опери — «Ярослав Мудрий» Ю. Мейтуса (1975), «Крізь полумʼя» В. Губаренка (1976), «Вірна любов» Л. Колодуба (1985; усі — 1-е викона­н­ня), «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського (1988), «Царева наречена» М. Римського-Корсакова (1978), «Іван Сусанін» («Життя за царя») М. Глінки (1983), «Князь Ігор» О. Бородіна (1984), «Богема» (1971), «Тоска» (1987), «Мадам Бат­терфляй» (1993) Дж. Пуч­чіні, «Кармен» Ж. Бізе (1973), «Фауст» Ш. Ґуно (1974), «Орфей та Евридіка» К. Ґлюка (1977), «Андре Шеньє» У. Джор­дано (1979, 1-е викона­н­ня в Україні), «Отел­ло» (1982), «Травіата», «Реквієм» (обидві — 1991), «Набук­ко» (1994) Дж. Верді, «Фаворитка» Ґ. Доніцет­ті (1986); балети — «Снігова королева» Ж. Колодуб (1984, 1-е викона­н­ня), «Спартак» А. Хачатуряна (1986), «Пан­ночка і Хуліган» на музику Д. Шостаковича, «Шопеніана» (обидві — 1988). В опер. студії Донец. муз. академії: «Євгеній Онєгін» П. Чайковського (1998), «Дон Жуан» (2000), «Чарівна флей-та» (2004) В.-А. Моцарта, «Бал-маскарад» Дж. Верді (2002) та ін.

Завантажити статтю