Микитко Яромир Олексійович

МИКИ́ТКО Яромир Олексі­йович (12. 03. 1953, м. Прокопʼєвськ, Кемеров. обл., РФ — 23. 04. 2019, м. Самбір Львів. обл.) — учасник правозахисного руху. 1956 разом із батьками, які пере­бували на заслан­ні, повернувся в Україну. Навч. у шко-лі в м. Самбір (Львів. обл.), товаришував із З. Попадюком, слухав пере­дачі радіо «Свобода». У вересні 1968 разом із однокласниками роз­по­всюдив у Івано-Франківську листівки із протестом проти рад. окупації Чехословач­чини та створив під­піл. організацію — Укр. нац.-визв. фронт. Від 1970 навч. у Львів. лісотех. ін­ституті, продовжував діяльність в Укр. нац.-визв. фронті. 28 березня 1973 заарешт., 13 серпня того ж року за звинуваче­н­ням у антирад. агітації і пропаганді засудж. до 5-ти р. таборів суворого режиму. Покара­н­ня від­бував у Мордовії та Перм. обл. (обидва — РФ). Спілкувався з багатьма учасниками нац.-визв. боротьби та правозахис. руху, зокрема з братом своєї бабусі Є. Пришляком, який 1949–52 очолював Службу без­пеки ОУН Львівщини; брав участь у акціях протесту. Один з авторів і пере­писувачів «Хроники “Архипелага ГУЛАГ”. Зона 35», частину якої вивіз при звільнен­ні 1978. Повернувся до Самбора. Працював у лісгоспах, від 1990 — на керів. посадах у Самбір. міськраді й райдерж­адміністрації.

Завантажити статтю