Микитчуки
МИКИТЧУКИ́ — громадські й культурні діячі; подружжя. Василь (26. 01. 1887, с. Прикмище, нині Городенків. р-ну Івано-Фр. обл. — 07. 08. 1986, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада). У 1910-і рр. учителював на Буковині. З проголошенням ЗУНР як доброволець брав участь у польс.-укр. війні в лавах УГА, пережив т. зв. чотирикутник смерті, був ув’язн. поляками у м. Кам’я-нець-Подільський (нині Хмельн. обл., 1920). Після звільнення 1920–22 мешкав у рідному селі, куди приїхала з Буковини й дружина з двома дітьми. 1923 подружжя поселилося в м. Коломия (нині Іва-но-Фр. обл.). У 1920-і рр. перебував під наглядом польс. поліції, був пров. чл. і працівником Коломий. філії Укр. пед. товариства (УПТ), закладав осередки і читальні товариства «Просвіта», а також відділи УПТ у Коломий. пов., закликав передплачувати укр. патріот. пресу. 1924–25 об’їхав Коломийщину з лекціями, під час яких збирав кошти для товариства «Рідна школа». У 1930-і рр. вступив до УСРП, був одним із чільних членів цієї партії на Коломийщині, редагував євангел. ж. «Віра і наука» (Коломия). 1929 ініціював написання й вид. першої укр. енциклопедії — «Українська Загальна Енцикльопедія» (УЗЕ) в 3-х т., створив її видавн. комітет. Щоб фінансово забезпечити вид., М. за підтримки дружини продав влас. будинок, винайняв для сім’ї помешкання, заплатив за нього наперед за 2 р., залишив гроші на прожиток, а решту — 2000 дол. США поклав до банку на потреби УЗЕ. Щоб займатися енциклопед. справою, переїхав до Львова, поселився в будинку товариства «Рідна школа». Упродовж 1930–35 енциклопедія побачила світ, а ініціатор покрив свої витрати. Автор цінних ст. «Як виникла Українська Загальна Енциклопедія» («Сучасність», [Мюнхен], 1961, квітень) та «До історії Української Загальної Енциклопедії» («Коломия й Коломийщина», Філадельфія, 1988). Співзасн. Укр. видавн. інституту у Львові (1936–39). У 1944 подружжя емігрувало до Австрії, 1946 — Італії, 1947 — Арґентини, 1954 — Канади. Учасник 1-го з’їзду коломиян у діаспорі (м-ко Лігайтон, шт. Пенсильванія, США, 23–24 травня 1981). Анастасія (19. 09. 1889, м. Вижниця, нині Чернів. обл. — 17. 11. 1977, м. Гамільтон, провінція Онтаріо). Закін. місц. нар. школу, учител. семінар у Чернівцях, курси з математики та гри на фортепіано. Учителювала на Буковині. Через переслідування румун. окупац. владою 1921 переїхала до Галичини. Працювала настоятелькою дівочої семінарії УПТ. Разом з чоловіком заснувала ж. «Жіноча доля» (1924), який згодом у неї придбала О. Кисілевська. Брала активну участь у жін. русі на Коломийщині та у житті укр. громади на Зх. Підтримала ідею чоловіка про вид. УЗЕ та була безпосеред. учасницею видавн. процесу. Член УСРП та ради повіт. союзу «Каменярі».
Рекомендована література
- В. Микитчук: [Некролог] // Свобода. 1986, 23 серп.;
- Коломия й Коломийщина. Філадельфія, 1988;
- Андріїшин С. Коломия у міжвоєнний період 1919–1939. Коломия, 2010;
- Андрусяк М. Залізо у вогні. Коломия, 2014.
Завантажити статтю
