Миклашевський Іван Миколайович
МИКЛАШЕ́ВСЬКИЙ Іван Миколайович (22. 09(04. 10). 1858, с. Білий Колодязь Новозибків. пов. Черніг. губ., нині Брян. обл., РФ — 03(16). 12. 1901, Харків) — педагог, громадський діяч. Брат Миколи та Олександра Миклашевських. Походив із давнього козац.-старшин. роду. Закін. гімназію в Чернігові, 1878 вступив на фіз.-мат. факультет С.-Петербур. університету. 1879 заарешт. і на декілька тижнів ув’язнений за звинуваченнями в участі у таєм. зібраннях і переховуванні нелегал. матеріалів (до 1895 перебував під поліцей. наглядом). 1882 здобув ступ. канд. природн. наук. у Новорос. університеті в Одесі. Склав додатк. іспит із с. господарства і від серед. 1880-х рр. викладав аграрне право у Петров. землероб. та лісовій академії (Москва). На підставі вивчення шкільництва у Київ., Волин., Поділ., Черніг. і Полтав. губ. охарактеризував укр. регіони як певну цілісність не лише в адм., але й етногр. та істор. аспектах. Оприлюднив унікал. дані про зразк. ферму при Луган. заводі, школу бджільництва в Конотоп. пов. Черніг. губ., взірцеві сади та плантації в Криму, Одесі, Катеринославі (нині Дніпро), Пд.-Зх. і Пд. ферми мін-ва держ. маєтностей тощо. 1893 у Демидов. ліцеї (м. Ярославль, Росія) здобув канд. ступ. із юриспруденції. В академ. дискусії за участі П. Мілюкова і проф. О. Чупрова захистив магістер. дисертацію, опубл. 1894 під назвою «К истории хозяйственного быта Московского государства. Часть 1: Заселение и сельское хозяйство южной окраины ХVII века» (на підставі архів. джерел висвітлив колонізацію тер. Слобожанщини місц. козаками, за рекомендацією Д. Багалія нагородж. малою Уваров. премією С.-Петербур. АН). 1894 зарах. до особл. наради для підготовки офіц. документів, зокрема щодо водокористування. Виконував обов’язки приват-доцент Моск. університету, а також читав курси лекцій у Костянтинів. межевому інституті й Моск. тех. училищі. Від 1896 — у Харків. університеті, де 1898 посів каф. політекономії та статистики, а 1900 ініціював організацію Юрид. товариства. Був чл. Істор.-філол. товариства при Харків. університеті, регіон. комітету Товариства для допомоги нужден. студентам, віце-головою комітету зі спорудження пам’ятника В. Каразіну (відкрито 1905). Брав активну участь у проведенні у Харкові перепису насел. 1897.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Геология Глуховского уезда, Черниговской губернии. [О., 1884]; Очерки крестьянского хозяйства в Малороссии // Изв. Петров. земледельчес. и лесной академии. Москва, 1887. Вып. 2; Меры Черниговского земства для развития шелководства в губернии // Вест. рус. сельс. хоз-ва. 1889. № 5; Что такое сельскохозяйственное законоведение? Москва, 1888; Народное образование в Киевском учебном округе // Юрид. вест. 1891. № 5–6; Du prix de revient des principales céréales en Russie et en Allemagne // J. des économi-stes. 1891. № 4; Die Entwickelung des Landwirthschaftichen Bildungswesens in Russland. Wien, 1892; Очерки из истории сельскохозяйственного образования в России. С.-Петербург, 1893; Переписи. Х., 1900; Доимочная книга 7202–7203 гг. по сбору мостовых и решеточных денег с Кремля, Китая, Белого и Земляного городов // Зап. Император. АН. Сер. 8. С.-Петербург, 1902. Т. 5, № 4; Древнерусские поземельные кадастры // Там само. 1903. Т. 6, № 4.
Рекомендована література
- Левитский В. Ф. Иван Николае-вич Миклашевский // Харьков. губерн. ведомости. 1901, 4 дек.;
- Багалей Д. И. Памяти И. Н. Миклашевского // Там само. 6 дек.;
- Памяти професcора Ивана Николаевича Миклашевского // Сб. Харьков. истор.-филол. об-ва. Х., 1905. Т. 14.
Завантажити статтю
Людина 
