МИКЛАШЕ́ВСЬКИЙ Микола Микола­йович (01(13). 07. 1860, с. Білий Колодязь Новозибків. пов. Черніг. губ., нині Брян. обл., РФ — 27. 05(09. 06). 1909, Харків) –право­знавець, політичний діяч. Брат Івана та Олександра Миклашевських. Походив із давнього козац.-старшин. роду. Закін. юрид. факультет Моск. університету. У 1880–90-х рр. — гласний засідатель Черніг. губерн. і Городнян. повіт. (Черніг. губ.) земських зборів. Ре­презентував Харків. від­діл «Союзу визволе­н­ня», згодом — місц. комітет партії кадетів. Від 1891 — чл. Харків. окруж. суду. 1906 роз­порядже­н­ням дисциплінар. присутності Сенату звільнений з цієї посади за участь у визв. русі. Прийнятий до адвокатури, був присяж. повіреним. 1906 обраний депутатом Держ. думи Рос. імперії від Черніг. губ., уві­йшов до фракції кадетів. Під­тримав протестно висунуті законо­проекти з радикал. роз­вʼязан­ня селян. пита­н­ня, громадян. рів­ності. За причетність до проти­­уряд. ві­дозви «Народу від народ­них пред­ставників» 1907 покараний 3-місяч. увʼязне­н­ням і тимчас. по­збавле­н­ням вибор. прав. 1909 у г. «Рус­скія вѣдо­мости» умістив оповіда­н­ня «На родине».