Кириченко Степан Андрійович
КИРИЧЕ́НКО Степан Андрійович (27. 03(09. 04). 1911, с. Чоповичі Радомишльського пов. Київської губ., нині смт Малинського р-ну Житомирської обл. — 30. 04. 1988, Київ) — живописець. Чоловік Н. Клейн, батько Олени та Романа, дід Михайла Кириченків. Народний художник УРСР (1981). Член СХУ (1941). Закінчив Київський художній інститут (1941; викл. Ф. Кричевський, М. Рокицький). Основні галузі — станковий живопис і монументально-декоративне мистецтво. Під час 2-ї світової війни був художником агітпоїзда, створив портрети бійців, командирів, партизанів. Брав участь в оформленні мозаїкою Палацу Рад у Москві (1945), монументально-декоративному розписі Головного павільйону та павільйону УРСР на ВДНГ у Москві (1955). Заснував 1962 та очолив мозаїчну майстерню у Києві (згодом — секція монументального мистецтва). Учасник всесоюзних (від 1943), республіканських (від 1947) і зарубіжних (від 1958) художніх виставок. Персональні — посмертні у Києві (1991, 2001). Окремі роботи зберігаються у Національному музеї Т. Шевченка, Шевченківському національному заповіднику (м. Канів Черкаської обл.), Закарпатському художньому музеї (Ужгород), НМУНДМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Батько А. Кириченко» (1938), «Т. Шевченко» (1940), «Килимарниця К. Неліпа» (1947), «Автопортрет» (1960), «К. Білокур» (1962); мозаїки — «Урожай» (1957; бронзова медаль Брюссельської виставки, 1958), триптих «Наша дума, наша пісня» (1960), «Та не однаково мені» (1961), «Нічого кращого немає», «Гуцульська мелодія» (обидві — 1963), «Кобзар» (1964), на фасаді кінотеатру «Аврора» (Київ, 1966), «Українська пісня (Народне мистецтво)» (1967, фасад аптеки № 1 у Києві), «Україна» (1969, с. Мрин Носівського р-ну Чернігівської обл.), «Лісова пісня» (1971, парк у м. Ялта, нині АР Крим), «Геній М. Гоголя» (м. Миргород Полтавської обл.; 1973, ескіз і картони спільно з сином), на приміщенні адміністрації Ізмаїльського морського порту та Палаці культури в с. Шевченкове Кілійського р-ну (обидва — Одеської обл., 1978), «Тріумф Перемоги» (1978–84, Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–45 рр.», Київ); килим «І мене в сім’ї великій» (1964; усі — співавт.).
Рекомендована література
- Степан Кириченко. Надія Клейн: Альбом. К., 1970;
- Кириченко Степан Андрійович (Некролог) // КіЖ. 1988, 5 трав.;
- Саєнко Н. Мозаїчні пісні Степана Кириченка // ОМ. 1991. № 4;
- Загаєцька О. В аурі натхнення й доброти: До 90-річчя від дня народж. С. А. Кириченка // Там само. 2001. № 3.
Фотоілюстрації
Інформація про статтю
О. В. Загаєцька- Авторські права:
- Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
- Дата останньої редакції статті:
- груд. 2013
- Том ЕСУ:
- 13
- Дата виходу друком тому:
- груд. 2013
- Тематичний розділ сайту:
- Людина
- Ключове слово:
- живописець
- EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
- 6440
- Вплив статті на популяризацію знань:
-
- Бібліографічний опис:
-
Кириченко Степан Андрійович / О. В. Загаєцька // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-6440.
Kyrychenko Stepan Andriiovych / O. V. Zahaietska // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2013. – Available at: https://esu.com.ua/article-6440.
Людина 
