Миколаївка

МИКОЛА́ЇВКА  — село Братського району Миколаївської області. Микол. сільс. раді підпорядк. села Єгорівка, Красноярка та Павлодарівка. Знаходиться побл. р. Мертвовод (притока Південного Бугу, бас. Чорного моря), за 126 км від обл. центру, за 12 км від райцентру та за 20 км від залізнич. ст. Трикратне. Площа 1,17 км². За переписом насел. 2001, у М. проживали 497 осіб; станом на 2016 — 470 осіб; переважно українці (95 %), є молдовани. Засн. 1782. Розвиток села пов’язаний з діяльністю поміщика В. Скаржинського (від його прізвища й походить перша назва — Мала Скаржинка), який від 1814 займався впорядкуванням цих земель. Він написав низку наук. праць з питань лісорозведення, зрошування й травосіяння на Пд. Також звернув увагу на багаті землі, що лежали на Чумац. шляху. З родини Скаржинських походить кілька визнач. діячів Миколаївщини. У 19 — на поч. 20 ст. — у складі Єлисаветгр. пов. Херсон. губ. Станом на 1859 у М. було 45 дворів, мешкали 309 осіб; 1886 — відповідно 70 і 442. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Значна кількість жит. чинила опір проведенню примус. колективізації, за що потерпала від голодомору 1932–33 (померло понад 100 осіб). Багато миколаївців зазнали сталін. репресій. Від серпня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. У післявоєн. період відкрито інтернат, що діяв до 1980. Місц. колгосп (нині с.-г. підприємство «Україна») очолював Герой Соц. Праці М. Соколенко. У М. — заг.-осв. школа, дитсадок; клуб, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Встановлено меморіал воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни, та обеліск воїнам-курсантам Одес. військ. піхот. школи.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю