Миколаївка

Визначення і загальна характеристика

МИКОЛА́ЇВКА — село Братського ра­йону Миколаївської області. Микол. сільс. раді під­порядк. села Єгорівка, Красноярка та Павлодарівка. Знаходиться побл. р. Мертвовод (притока Пів­ден­ного Бугу, бас. Чорного моря), за 126 км від обл. центру, за 12 км від райцентру та за 20 км від залізнич. ст. Трикратне. Площа 1,17 км². За пере­писом насел. 2001, у М. проживали 497 осіб; станом на 2016 — 470 осіб; пере­важно українці (95 %), є молдовани. Засн. 1782. Роз­виток села повʼязаний з діяльністю поміщика В. Скаржинського (від його прі­звища й походить перша назва — Мала Скаржинка), який від 1814 за­ймався впорядкува­н­ням цих земель. Він написав низку наук. праць з питань лісоро­зведе­н­ня, зрошува­н­ня й травосія­н­ня на Пд. Також звернув увагу на багаті землі, що лежали на Чумац. шляху. З родини Скаржинських походить кілька ви­знач. діячів Миколаївщини. У 19 — на поч. 20 ст. — у складі Єлисаветгр. пов. Херсон. губ. Станом на 1859 у М. було 45 дворів, мешкали 309 осіб; 1886 — від­повід­но 70 і 442. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Значна кількість жит. чинила опір проведен­ню примус. колективізації, за що потерпала від голодомору 1932–33 (померло понад 100 осіб). Багато миколаївців за­знали сталін. ре­пресій. Від серпня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. У післявоєн. період від­крито інтернат, що діяв до 1980. Місц. колгосп (нині с.-г. під­приємство «Україна») очолював Герой Соц. Праці М. Соколенко. У М. — заг.-осв. школа, дитсадок; клуб, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Встановлено меморіал воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни, та обеліск воїнам-курсантам Одес. військ. піхот. школи.

Т. В. Пʼясковська

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю