Миколаївка
Визначення і загальна характеристика
МИКОЛА́ЇВКА (до 1921 — Дурні) — село Менського району Чернігівської області. Микол. сільс. раді підпорядк. села Гребля, Мощне, Мурівка, Подин і с-ще Домниця. Знаходиться на правому березі р. Десна (притока Дніпра), за 50 км від райцентру та 19 км від залізнич. ст. ім. Б. Олійника. Площа 1,97 км2. За переписом насел. 2001, у М. проживали 899 осіб; переважно українці. У М. та її околицях досліджено городище Бор (2 тис. до н. е., 6–7, 10–13 ст.), поселення Мис (11–13 ст.), Миколаївка-1 (2–1 тис. до н. е., 1-а пол. 1 тис. н. е.), -2 (4–2 тис. до н. е., серед. 1 тис. н. е.), -3 (3–1 тис. до н. е.), Кар’єр (5–3 тис. до н. е., 1 ст. до н. е. — 1 ст. н. е., 3–5 ст.), Круча (5–2 тис. до н. е.), Заплава-1 (3–5 ст.), -2 (3–2 тис. до н. е.), Миколаївка-Північна (2–1 тис. до н. е., серед. 1 тис. н. е.), Кривуша-1 (3 тис. до н. е. — 1 тис. н. е.), Чернече (5–3 тис. до н. е.). Засн. 1690 як поселення Дурні, належало Домниц. монастирю (нині Домницький Різдва Богородиці чоловічий монастир УПЦ МП). За нар. переказами, у селі мешкало багато жит. із прізвищем Дудко, поселення мало назву Дудні, однак побутувала жартівл. назва Дурні. 1782–96 — у складі Черніг. намісництва; 1796–1803 — Малорос., 1803–1925 — Черніг. губ.; 1782–1923 — Черніг. пов. У 19 — на поч. 20 ст. село підпорядковувалося Березнян. волості. 1866 було 80 дворів, проживала 431 особа; 1897 — відповідно 162 і 1101. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 18). У 1942 під час нім.-фашист. окупації вороги вбили 45 дітей Домниц. спец. будинку. У рад. період діяла птахофабрика, нині працює с.-г. кооператив «Миколаївський». У М. — заг.-осв. школа; дошкіл. навч. заклад; Будинок культури, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Встановлено пам’ятник воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової війни.
Завантажити статтю
