Миколаївське товариство Просвіта

МИКОЛА́ЇВСЬКЕ ТОВАРИ́СТВО «ПРОСВІ́ТА»  — громадська організація. Засн. 1907. Голова — М. Аркас, чл. ради — А. Крижанівський (товариш голови), Ю. Литвин (писар), П. Скляр (скарбник), С. Гайдученко, Ю. Маковський, канд. у чл. — П. Дюмін, М. Местергазі, К. Овчаренко. 1908 товаришем голови обрано Ю. Маковського, скарбником — В. Дейнеку. Актив. чл. товариства також були П. Андріященко, П. Біляновський, Д. Іваненко, П. Каракаєв, Л. Ківшик, Г. Литвиненко, І. Лобко, Г. Манілов, Г. Науменко, І. Сопенко, К. Черниш. Наприкінці 1907 нарах. бл. 180 чл., поширило культ.-осв. діяльність на м. Вознесенськ (нині Микол. обл.), Олешки (нині Херсон. обл.), Херсон. У його складі діяло 4 відділи: літ.-наук. (очолював М. Аркас), артистично-муз. (Б. Кузнецов), книгарень і книгозбірень (П. Андріященко), госп. (П. Дюмін, М. За-поленко, С. Ген). М. т. «П.» організовувало літ.-муз. вечори, щорічні концерти-звіти, відзначало Шевченків. роковини, здійснювало постановку вистав. Його чл. виступали з лекціями, присвяч. історії України, відомим культур. діячам — І. Котляревському, М. Заньковецькій, П. Ніщинсь­ко­му, І. Карпенку-Карому, Б. Хмель­ницькому. 1908 муз.-драм. секція поставила низку вистав у Херсоні, зібрані кошти з яких передала на спорудження пам’ят­ника Т. Шевченкові в Києві (крім того, до 1914 з чистого прибутку від кожного вечора, влаштованого М. т. «П.», 5 % коштів йшло на цю мету). У тому ж році рада товариства просила чл. Держ. думи Рос. імперії І. Лучицького домогтися відкриття курсів українознавства в учител. і духов. семінаріях, чол. гімназіях і університетах; М. Аркас на з’їзді представників учител. спілки звертався до С.-Петербур. укр. громади з проханням вирішити проблему українізації школи, на Всеслов’ян. студент. з’їзді в Празі порушував питання про утворення в університетах на укр. землях каф. українознав­ства та заснування шкіл з українською мовою навчання. На кошти М. Аркаса у с. Богданівка (нині Микол. р-ну) і Христофорівка (нині Баштан. р-ну; обидва — Микол. обл.) працювали 4-річні школи з українською мовою навчання. Також засн. стипендії Т. Шевченка і ради товариства для учнів мех.-тех., залізнич., реал. училищ, чол. класич. гімназії, акушер.-фельдшер. школи. М. т. «П.» сплачувало проживання деяких учнів залізнич. училища, створило фонд позичк.-допоміж. каси. Місц. влада всіляко обмежувала роботу товариства: сценарії програм цензурували, літ.-муз. вечори та нар. гуляння проводили лише з дозволу міського голови. Проте М. т. «П.» діяло досить активно, зокрема 1910 відбулося 16 літ.-муз. вечорів, поставлено 65 п’єс, 1911 — 18 вечорів, 50 п’єс. У роки 1-ї світової війни товариство надавало пожертви військ. шпиталям та діючій армії, спонсорувало Тетянин. комітет допомоги зруйнов. війною територіям. 1916 організовано 20 концертів та вистав у міських шпиталях. 1917 активізувалася діяльність товариства серед сільс. насел., зокрема засн. організації у с. Сухий Єланець (нині Новоодес. р-ну), Снігурівка (нині місто), Лиса Гора (нині Первомай. р-ну), Євгенівка (нині Снігурів. р-ну; усі — Микол. обл.); найбільше уваги воно приділяло поширенню книжок, розвитку б-к і хорів. Його чл. також брали участь у заходах політ. спрямування, організовували мітинги, маніфестації, підтримували діяльність УЦР. Рада організації зверталася до Херсон. повіт. земства з пропозицією українізувати Микол. учител. інститут, питання українізації захищав у міській думі викл. цього інституту, чл. ради М. т. «П.» М. Лагута. 8–11 вересня 1917 на з’їзді делегатів осередків товариства «Просвіта» Микол. округи представників 20-ти організацій утворили Спілку укр. культурно-просвіт. т-в Микол. округи та прийняли її статут. У раду спілки обрали по одному представникові від кожного товариства і 3-х представники від М. т. «П.», головою — голову ради М. т. «П.» Б. Брояківського. 1918–19 її чл. поставили 72 вистави, прочитали 63 доброчинні лекції. Товариство мало єдину в Миколаєві укр. бібліотеку, що налічувала до 1 тис. книг (літ-рою користувалися учні шкіл, робітники заводів та ін.). 13 червня 1920 М. т. «П.» на заг. зборах ухвалило т. зв. рад. зразк. статут, що передбачав її функціонування на соціаліст. засадах. Товариство брало участь у відкритті клубів, дит. садків, музеїв, організовувало нар. хори, влаштовувало виставки картин, літ-ри, проводило вечори. 1920 разом зі спілкою спожив. т-в виступила співорганізатором товариства «Кооперативна українська книгарня», але в лютому 1921 всі документи і справи новоутвор. організації передано у власність губкоопвідділу на правах видавн. підвідділу. Останні документи М. т. «П.» датовані березнем 1924, коли за участі ін. культ.-осв. установ проведено вечір пам’яті в день 63-х роковин смерті Т. Шевченка. Окрім М. Аркаса, у різний час товариство очолювали В. Дейнека, М. Василенко, М. Загоруйченко, О. Савченко-Осмоловський, Б. Брояківський, М. Лагута, О. Зима, К. Христаченко.

Завантажити статтю