Миколаївське товариство Просвіта

МИКОЛА́ЇВСЬКЕ ТОВАРИ́СТВО «ПРОСВІ́ТА» — громадська організація. Засн. 1907. Голова — М. Аркас, чл. ради — А. Крижанівський (товариш голови), Ю. Литвин (писар), П. Скляр (скарбник), С. Гайдученко, Ю. Маковський, канд. у чл. — П. Дюмін, М. Местергазі, К. Овчаренко. 1908 товаришем голови обрано Ю. Маковського, скарбником — В. Дейнеку. Актив. чл. товариства також були П. Андріященко, П. Біляновський, Д. Іваненко, П. Каракаєв, Л. Ківшик, Г. Литвиненко, І. Лобко, Г. Манілов, Г. Науменко, І. Сопенко, К. Черниш. На­прикінці 1907 нарах. бл. 180 чл., поширило культ.-осв. діяльність на м. Вознесенськ (нині Микол. обл.), Олешки (нині Херсон. обл.), Херсон. У його складі діяло 4 від­діли: літ.-наук. (очолював М. Аркас), артистично-муз. (Б. Кузнецов), книгарень і книгозбірень (П. Андріященко), госп. (П. Дюмін, М. За-поленко, С. Ген). М. т. «П.» організовувало літ.-муз. вечори, щорічні концерти-звіти, від­значало Шевченків. роковини, здійснювало по­становку ви­став. Його чл. ви­ступали з лекціями, присвяч. історії України, ві­домим культур. діячам — І. Котляревському, М. Заньковецькій, П. Ніщинсь­ко­му, І. Карпенку-Карому, Б. Хмель­ницькому. 1908 муз.-драм. секція по­ставила низку ви­став у Херсоні, зі­брані кошти з яких пере­дала на спорудже­н­ня памʼят­ника Т. Шевченкові в Києві (крім того, до 1914 з чистого прибутку від кожного вечора, влаштованого М. т. «П.», 5 % коштів йшло на цю мету). У тому ж році рада товариства просила чл. Держ. думи Рос. імперії І. Лучицького домогтися від­кри­т­тя курсів україно­знавства в учител. і духов. семінаріях, чол. гімназіях і університетах; М. Аркас на зʼ­їзді пред­ставників учител. спілки звертався до С.-Петербур. укр. громади з проха­н­ням вирішити про­блему українізації школи, на Всесловʼян. студент. зʼ­їзді в Празі порушував пита­н­ня про утворе­н­ня в університетах на укр. землях каф. україно­знав­ства та заснува­н­ня шкіл з українською мовою на­вча­н­ня. На кошти М. Аркаса у с. Бог­данівка (нині Микол. р-ну) і Христофорівка (нині Баштан. р-ну; обидва — Микол. обл.) працювали 4-річні школи з українською мовою на­вча­н­ня. Також засн. стипендії Т. Шевченка і ради товариства для учнів мех.-тех., залізнич., реал. училищ, чол. класич. гімназії, акушер.-фельдшер. школи. М. т. «П.» сплачувало прожива­н­ня деяких учнів залізнич. училища, створило фонд позичк.-допоміж. каси. Місц. влада всіляко обмежувала роботу товариства: сценарії про­грам цензурували, літ.-муз. вечори та нар. гуля­н­ня проводили лише з до­зволу міського голови. Проте М. т. «П.» діяло досить активно, зокрема 1910 від­булося 16 літ.-муз. вечорів, по­ставлено 65 пʼєс, 1911 — 18 вечорів, 50 пʼєс. У роки 1-ї світової війни товариство надавало пожертви військ. шпиталям та діючій армії, спонсорувало Тетянин. комітет допомоги зруйнов. війною територіям. 1916 організовано 20 концертів та ви­став у міських шпиталях. 1917 активізувалася діяльність товариства серед сільс. насел., зокрема засн. організації у с. Сухий Єланець (нині Новоодес. р-ну), Снігурівка (нині місто), Лиса Гора (нині Первомай. р-ну), Євгенівка (нині Снігурів. р-ну; усі — Микол. обл.); найбільше уваги воно приділяло поширен­ню книжок, роз­витку б-к і хорів. Його чл. також брали участь у заходах політ. спрямува­н­ня, організовували мітинги, маніфестації, під­тримували діяльність УЦР. Рада організації зверталася до Херсон. повіт. земства з пропозицією українізувати Микол. учител. ін­ститут, пита­н­ня українізації захищав у міській думі викл. цього ін­ституту, чл. ради М. т. «П.» М. Лагута. 8–11 вересня 1917 на зʼ­їзді делегатів осередків товариства «Просвіта» Микол. округи пред­ставників 20-ти організацій утворили Спілку укр. культурно-просвіт. т-в Микол. округи та прийняли її статут. У раду спілки обрали по одному пред­ставникові від кожного товариства і 3-х пред­ставники від М. т. «П.», головою — голову ради М. т. «П.» Б. Брояківського. 1918–19 її чл. по­ставили 72 ви­стави, прочитали 63 доброчин­ні лекції. Товариство мало єдину в Миколаєві укр. бібліотеку, що налічувала до 1 тис. книг (літ-рою користувалися учні шкіл, робітники заводів та ін.). 13 червня 1920 М. т. «П.» на заг. зборах ухвалило т. зв. рад. зразк. статут, що перед­бачав її функціонува­н­ня на соціаліст. засадах. Товариство брало участь у від­крит­ті клубів, дит. садків, музеїв, організовувало нар. хори, влаштовувало ви­ставки картин, літ-ри, проводило вечори. 1920 разом зі спілкою спожив. т-в ви­ступила спів­організатором товариства «Ко­оперативна українська книгарня», але в лютому 1921 всі документи і справи ново­утвор. організації пере­дано у власність губкоопвід­ділу на правах видавн. під­від­ділу. Остан­ні документи М. т. «П.» датовані березнем 1924, коли за участі ін. культ.-осв. установ проведено вечір памʼяті в день 63-х роковин смерті Т. Шевченка. Окрім М. Аркаса, у різний час товариство очолювали В. Дейнека, М. Василенко, М. Загоруйченко, О. Савченко-Осмоловський, Б. Брояківський, М. Лагута, О. Зима, К. Хри­стаченко.