Миколаївський морський порт

Визначення і загальна характеристика

МИКОЛА́ЇВСЬКИЙ МОРСЬКИ́Й ПОРТ  — державне підприємство у галузі морського транспорту. Розташ. на лівому березі р. Південний Буг. Порт з’єднаний з бас. Чорного моря Бузько-Дніпровсько-лиман. каналом (БДЛК), що проходить Дніпров. лиманом і р. Південний Буг. Він починається біля о-ва Березань і тягнеться впродовж 44-х мор. миль (бл. 81,5 км). БДЛК складається із 13-ти колін, 6 з яких проходять Дніпров. лиманом, інші — р. Південний Буг. Шир. каналу — 100 м, глиб. — 11,2 м, допустима осадка для суден — 10,3 м. М. м. п. є одним із найстаріших в Україні. 1789 на лівому березі р. Інгул, неподалік від Адміралтейства (нині Миколаївський суднобудівний завод), у р-ні сучас. Нижньої Набережної засн. Вільну гавань, яку 1821 через навігац. складнощі перенесли в межі Попової балки (нині Ялти). 1 липня 1862 за клопотанням адмірала Б. фон Глазенапа порт відкрито для іноз. суден, у ньому почала функціонувати митниця 1-го кл. Саме цю дату вважають днем заснування М. м. п. 1873 до порту проведено залізницю. 1875 експорт. вантажопотік М. м. п. досяг 184 тис. т. Порт продовжував розвиватися, і до кін. 1913 заг. вантажообіг складав понад 2 млн т, з яких 80 % — сипучі (хлібні) вантажі, а бл. 20 % — навалочні. Осн. експорт. продуктами були залізна і марганц. руди, а також пшениця, жито, ячмінь та ін. с.-г. продукти. До поч. 1-ї світової вій­ни М. м. п. був 3-м у Рос. імперії після портів С.-Петербурга й Одеси за обсягами експорт. торгівлі, а за обсягами експорту зерна посідав 1-е м. Під час воєн. дій 1918–20 зазнав знач. руйнувань. У мирний час діяльність порту відновлено й вдосконалено. 1930 завершено будівництво нового стаціонар. елеватора місткістю 41 тис. т. На той час цій тех. споруді не було рівних у Європі. За 8-год. робочий день елеватор міг розвантажити й завантажити 500 вагонів із зерном. Із уведенням у дію нового елеватора М. м. п. став одним з найпотужніших портів СРСР. Однак подальшому його розвитку завадила 2-а світова вій­на. Сума збитків, завданих М. м. п. за роки вій­ни, склала 92 млн крб. Після визволення Миколаєва (1944) на місці причалів і вантаж. р-нів М. м. п. були суціл. руїни, але вже через рік порт переробив 495 тис. т вантажів, що складало 73 % від вантажопереробки 1940. У М. м. п. проведено модернізацію та вдосконалено технол. процес, розширено різновиди вантажів. Підпр-во неодноразово відзначено держ. нагородами. 1990 порт переробив 7956,1 тис. т вантажів (проектна потуж. — 9 млн т щороку). Після розпаду СРСР відбулася зміна вантажопотоків, що спричинило різке зни-ження вантажопереробки, падіння спостерігалося до 1996 (1256,6 тис. т), а від 1997 розпочалося зростання. 1999 у М. м. п. перероблено 3591,8 тис. т вантажів, з них: експорт — 2274,6, імпорт — 202,8 тис. т, транзит і каботаж відповідно — 1063,9 і 50,5 тис. т. Рівень зростання обсягів вантажопереробки М. м. п. склав 33 %, що в заг. обсягах вантажів, перероблених портами України 1999, склало 4,5 %. Наприкінці 1990-х рр. у порту введено в експлуатацію закритий склад, що дозволяє приймати 20 тис. т добрив для накопичення судн. партій вантажу, а всього спеціалізов. комплекс з навантаження суден добривами здатен проводити перевалку 1 млн т хлорис. калію щороку; завершено реконструкцію причалу № 4 для відвантаження зерн. культур з пропуск. здатністю до 1 млн т щороку тощо. Унікальність комплексу — у його здатності перевантажувати не лише тверде зерно, а й гранульов. висівки. Від 2013 Микол. філія держ. підприємства «Адміністрація мор. портів України», підпорядк. Мін-ву інфраструктури України. У порту — 23 держ. та 14 приват. причалів. Держ. причали Микол. філії: 15 — у межах режим. тер. порту; 5 — на тер. Дніпро-Бузького мор. порту ТОВ «Микол. глинозем. завод»; 2 — на тер. портопункту «Очаків»; 1 — на Кінбурн. косі (як і попередні два не використовують у вантажно-розвантажув. роботах). У М. м. п. здійснюють перевалку таких вантажів: навалочні (зернові, руди, кокс, вугілля), тарно-штучні (чорні метали, брухт, чавун, риба свіжоморожена), наливні (нафтопродукти, рослинна олія). Вантажно-розвантажув. роботи виконують оператори мор. терміналів (стивідорні компанії), зокрема в межах режим. тер. порту: ТОВ «Дунай. судноплавно-стивідорна компанія» («Cofco Agri»), ТОВ «Евері» («Орексім»), ТОВ «Стивідорна компанія “Нікмет-термінал”» («Arcelor Mittal»), «Микол. порт. елеватор» (філія ПАТ «Держ. продовол.-закупівел. корпорація України») та ін. Стивідорами порту також є компанії, що використовують акваторію порту: ТОВи — с.-г. підприємство «Нібулон», «Микол. глинозем. завод», «Термінал-Укрхарчозбутсировина», «Порт Очаків». Нині М. м. п. входить до трійки найбільших мор. портів України за обсягами перевалки вантажів, тенденція росту вантажопереробки зберігається. Так, сукуп. обсяг вантажообігу 2013 склав 20 303,69, у 2015 — 22 232,61, а 2017 — 23 534,80 тис. т. Зокрема, 2017 експорт. вантажів перероблено 16 117, імпорт. — 5614, транзит. — 1220, вантажів у внутр. сполученні — 584 тис. т. За підсумками того ж року М. м. п. удруге поспіль став лідером серед мор. портів України за обсягами перевалки вантажів злак. культур (9121 тис. т), а також посів традиц. 1-е м. за обсягами перероблення рослин. олій (2312 тис. т). Навігація в порту триває упродовж року. У зимовий період, коли акваторія замерзає, проведення суден здійснюють буксири. У 2-й пол. 2010-х рр. розпочато роботи з експлуатац. днопоглиблення акваторії порту і на окремих підхід. каналах, будівництва причалу № 8 (зруйнов. ще у роки 2-ї світової вій­ни), реконструкції нульового та 7-го причалів тощо. Кер-во та робітники М. м. п. постійно надають шеф. і спонсор. допомогу бюджет. організаціям (напр., 1999 сума благодій. внесків склала 1,5 млн грн), беруть активну участь у громад. житті міста та області, сприяють збереженню і відновленню куль­турно-мист. надбань, істор. па­м’я­ток. Кількість працівників (2018) — бл. 800 осіб. Тривалий час порт очолювали А. Петченко (1938–51), М. Мовчан (1961–81), С. Стреб­ко (1981–93), В. Хабаров (1993–2002), від 2017 — О. Проточенко.

Завантажити статтю