Миколаївський морський порт

Визначення і загальна характеристика

МИКОЛА́ЇВСЬКИЙ МОРСЬКИ́Й ПОРТ — державне під­приємство у галузі морського транс­порту. Роз­таш. на лівому березі р. Пів­ден­ний Буг. Порт зʼ­єд­наний з бас. Чорного моря Бузько-Дні­провсько-лиман. ка­налом (БДЛК), що проходить Дні­пров. лиманом і р. Пів­ден­ний Буг. Він починається біля о-ва Березань і тягнеться впродовж 44-х мор. миль (бл. 81,5 км). БДЛК складається із 13-ти колін, 6 з яких проходять Дні­пров. лиманом, інші — р. Пів­ден­ний Буг. Шир. ка­налу — 100 м, глиб. — 11,2 м, допустима осадка для суден — 10,3 м. М. м. п. є одним із най­старіших в Україні. 1789 на лівому березі р. Інгул, неподалік від Адміралтейства (нині Миколаївський суднобудівний завод), у р-ні сучас. Нижньої Набережної засн. Вільну гавань, яку 1821 через навігац. складнощі пере­несли в межі Попової балки (нині Ялти). 1 липня 1862 за клопота­н­ням адмірала Б. фон Глазенапа порт від­крито для іноз. суден, у ньому почала функціонувати митниця 1-го кл. Саме цю дату вважають днем заснува­н­ня М. м. п. 1873 до порту проведено залізницю. 1875 екс­порт. вантажопотік М. м. п. досяг 184 тис. т. Порт продовжував роз­виватися, і до кін. 1913 заг. вантажообіг складав понад 2 млн т, з яких 80 % — сипучі (хлібні) вантажі, а бл. 20 % — навалочні. Осн. екс­порт. продуктами були залізна і марганц. руди, а також пшениця, жито, ячмінь та ін. с.-г. продукти. До поч. 1-ї світової вій­ни М. м. п. був 3-м у Рос. імперії після портів С.-Петербурга й Одеси за обсягами екс­порт. торгівлі, а за обсягами екс­порту зерна посідав 1-е м. Під час воєн. дій 1918–20 за­знав знач. руйнувань. У мирний час діяльність порту від­новлено й вдосконалено. 1930 завершено будівництво нового стаціонар. елеватора місткістю 41 тис. т. На той час цій тех. споруді не було рівних у Європі. За 8-год. робочий день елеватор міг роз­вантажити й завантажити 500 вагонів із зерном. Із уведе­н­ням у дію нового елеватора М. м. п. став одним з найпотужніших портів СРСР. Однак подальшому його роз­витку завадила 2-а світова вій­на. Сума збитків, зав­даних М. м. п. за роки вій­ни, склала 92 млн крб. Після визволе­н­ня Миколаєва (1944) на місці причалів і вантаж. р-нів М. м. п. були суціл. руїни, але вже через рік порт пере­робив 495 тис. т вантажів, що складало 73 % від вантажопереробки 1940. У М. м. п. проведено модернізацію та вдосконалено технол. процес, роз­ширено різновиди вантажів. Підпр-во неодноразово від­значено держ. нагородами. 1990 порт пере­робив 7956,1 тис. т вантажів (проект­на потуж. — 9 млн т щороку). Після роз­паду СРСР від­булася зміна вантажопотоків, що спричинило різке зни-ження вантажопереробки, паді­н­ня спо­стерігалося до 1996 (1256,6 тис. т), а від 1997 роз­почалося зро­ста­н­ня. 1999 у М. м. п. пере­роблено 3591,8 тис. т вантажів, з них: екс­порт — 2274,6, імпорт — 202,8 тис. т, транзит і каботаж від­повід­но — 1063,9 і 50,5 тис. т. Рівень зро­ста­н­ня обсягів вантажопереробки М. м. п. склав 33 %, що в заг. обсягах вантажів, пере­роблених портами України 1999, склало 4,5 %. На­прикінці 1990-х рр. у порту введено в екс­плуатацію закритий склад, що до­зволяє при­ймати 20 тис. т добрив для накопиче­н­ня судн. партій вантажу, а всього спеціалізов. комплекс з навантаже­н­ня суден добривами здатен проводити пере­валку 1 млн т хлорис. калію щороку; завершено рекон­струкцію причалу № 4 для від­вантаже­н­ня зерн. культур з пропуск. здатністю до 1 млн т щороку тощо. Унікальність комплексу — у його здатності пере­вантажувати не лише тверде зерно, а й гранульов. висівки. Від 2013 Микол. філія держ. під­приємства «Адміністрація мор. портів України», під­порядк. Мін-ву інфра­структури України. У порту — 23 держ. та 14 приват. причалів. Держ. причали Микол. філії: 15 — у межах режим. тер. порту; 5 — на тер. Дні­про-Бузького мор. порту ТОВ «Микол. глинозем. завод»; 2 — на тер. портопункту «Очаків»; 1 — на Кінбурн. косі (як і попередні два не використовують у вантажно-роз­вантажув. роботах). У М. м. п. здійснюють пере­валку таких вантажів: навалочні (зернові, руди, кокс, вугі­л­ля), тарно-штучні (чорні метали, брухт, чавун, риба свіжоморожена), наливні (нафто­продукти, рослин­на олія). Вантажно-роз­вантажув. роботи виконують оператори мор. терміналів (стивідорні компанії), зокрема в межах режим. тер. порту: ТОВ «Дунай. судноплавно-стивідорна компанія» («Cofco Agri»), ТОВ «Евері» («Орексім»), ТОВ «Стивідорна компанія “Нікмет-термінал”» («Arcelor Mittal»), «Микол. порт. елеватор» (філія ПАТ «Держ. продовол.-закупівел. корпорація України») та ін. Стивідорами порту також є компанії, що використовують акваторію порту: ТОВи — с.-г. під­приємство «Нібулон», «Микол. глинозем. завод», «Термінал-Укрхарчо­збутсировина», «Порт Очаків». Нині М. м. п. входить до трійки найбільших мор. портів України за обсягами пере­валки вантажів, тенденція росту вантажопереробки зберігається. Так, сукуп. обсяг вантажообігу 2013 склав 20 303,69, у 2015 — 22 232,61, а 2017 — 23 534,80 тис. т. Зокрема, 2017 екс­порт. вантажів пере­роблено 16 117, імпорт. — 5614, транзит. — 1220, вантажів у внутр. сполучен­ні — 584 тис. т. За під­сумками того ж року М. м. п. удруге по­спіль став лідером серед мор. портів України за обсягами пере­валки вантажів злак. культур (9121 тис. т), а також посів традиц. 1-е м. за обсягами пере­робле­н­ня рослин. олій (2312 тис. т). Навігація в порту триває упродовж року. У зимовий період, коли акваторія замерзає, проведе­н­ня суден здійснюють буксири. У 2-й пол. 2010-х рр. роз­почато роботи з екс­плуатац. днопо­глибле­н­ня акваторії порту і на окремих під­хід. ка­налах, будівництва причалу № 8 (зруйнов. ще у роки 2-ї світової вій­ни), рекон­струкції нульового та 7-го причалів тощо. Кер-во та робітники М. м. п. по­стійно надають шеф. і спонсор. допомогу бюджет. організаціям (напр., 1999 сума благодій. внесків склала 1,5 млн грн), беруть активну участь у громад. житті міста та області, сприяють збережен­ню і від­новлен­ню куль­турно-мист. на­дбань, істор. па­мʼя­ток. Кількість працівників (2018) — бл. 800 осіб. Тривалий час порт очолювали А. Петченко (1938–51), М. Мовчан (1961–81), С. Стреб­ко (1981–93), В. Хабаров (1993–2002), від 2017 — О. Проточенко.

Літ.: Людковський Ш. С. Миколаївський морський торговий порт (до 100-річчя з дня заснува­н­ня) // УІЖ. 1962. № 3.

В. О. Лисюк, Є. С. Горбенко

Завантажити статтю