Миколаївський центр

Визначення і загальна характеристика

«МИКОЛА́ЇВСЬКИЙ ЦЕНТР» — під­пільна антифашистська організація. У липні 1941 в Миколаїв зі спецзав­да­н­ням прибув під­полковник держ. без­пеки В. Лягін. У серпні, до окупації міста, створ. резидентуру, до якої уві­йшли старші лейтенанти держ. без­пеки О. Сидорчук, О. Соколов, П. Луценко, лейтенанти держ. без­пеки Г. Гавриленко, І. Коваленко, О. Ніколаєв, Д. Свідерський, М. Улесько та жителі міста О. Полохова, З. Дзюрилова, Б. Мовчанов. В. Лягін установив звʼязок з ін. патріот. групами, що діяли від грудня 1941. 30 вересня 1942 шляхом обʼ­єд­на­н­ня під­піл. груп створ. «М. ц.» на чолі з П. Защуком. З кон­спіратив. міркувань В. Лягін до складу керівництва не уві­йшов, але залишався ідей. очільником усього під­пі­л­ля. Серед найвагоміших диверсій та актів саботажу, здійснених організацією, — під­пал нім. військ. гаража й складу автопокришок (згоріло 30 автомобілів, загинуло 40 нім. вояків), знище­н­ня складу з пальним на аеро­дромі та виведе­н­ня з ладу бл. 30-ти бо­йових літаків, затопле­н­ня плавучого доку на суднобуд. заводі ім. А. Марті, під­рив 3-х ешелонів з військ. вантажем. Влітку 1942 під час викона­н­ня бо­йового зав­да­н­ня в порту загинув від самороб. вибухового при­строю О. Сидорчук. Від 1941 до квітня 1943 на­друк. і роз­по­всюджено 16 тис. рад. листівок і прокламацій. Через зрадника на поч. 1943 ґестапо заарешт. В. Лягіна, Г. Гавриленка, згодом — О. Полохова, Б. Мовчанова, В. Пономаренка та ін. Загалом із 66-ти осн. учасників під­пі­л­ля 40 було страчено. Багатьох із під­пільників посмертно від­знач. орденами і медалями СРСР, В. Лягіну 5 листопада 1944 присвоєно зва­н­ня Героя Рад. Союзу.

Літ.: Реабілітовані історією. Миколаївська область. Кн. 5. К.; М., 2010; Право на без­смертя. До 70-річчя створе­н­ня під­пільної організації «Миколаївський центр»: Бібліогр. покажч. М., 2011.

О. О. Пилипчук

Завантажити статтю