Миколайчук Олег Вікторович
МИКОЛАЙЧУ́К Олег Вікторович (псевд. — Миколайчук-Низовець; 02. 05. 1965, смт Донецький, нині Голубів. міськради Луган. обл.) — драматург, кіносценарист та журналіст. Член НСПУ (2004). Ґран-Прі за кращу виставу сучас. укр. драми «Оноре, а де Бальзак?» (Київ, 1999, 1-е м., співавт.), переможець та лауреат низки міжнар. конкурсів, зокрема «Teatr on-line» за п’єсу «Зніміть з небес офіціанта» (Мінськ, 2004, 3-є м.), «Українська революція 1917 — 1921 років» за п’єсу «1921. Яблука Симиренка» (Київ, 2018, 1-е м.). Закін. Київський університет (1990). Працював кор. в газетах і журналах, ред. на телебаченні («ICTV» та «5 канал»), від 2014 — учений секр. Нац. центру театр. мистецтва ім. Леся Курбаса (Київ). Дебютував 1993 екранізов. кіносценаріями «Видряпатися на попа» та «Український Соломон, або Козацький суд та правда», опубл. окремою зб. кіноповісті «Дикі попи» (К., 2004, співавт.). Твори вміщено в антологіях молодої драматургії «У чеканні театру» (1998) та «У пошуку театру» (2003), у зб. «Страйк ілюзій» (2004), «Потойбіч паузи» (2005), «13 сучасних українських п’єс» (2013), «Таїна буття» (2015; усі — Київ) тощо. Постановки п’єс «Ассо та Піаф», «Дикий мед у рік Чорного півня», «Останній зойк матріархату», «Територія Б» здійснено в кількох містах України і за кордоном, зокрема в Словаччині (м. Пря-шів) та США (м. Чикаґо). Окремі твори перекладено англ., франц., серб., македон. мовами.