Миколайчук Олег Вікторович

МИКОЛАЙЧУ́К Олег Вікторович (псевд. — Миколайчук-Низовець; 02. 05. 1965, смт Донецький, нині Голубів. міськ­ради Луган. обл.) — драматург, кіносценарист та журналіст. Член НСПУ (2004). Ґран-Прі за кращу ви­ставу сучас. укр. драми «Оноре, а де Бальзак?» (Київ, 1999, 1-е м., спів­­авт.), пе­реможець та лауреат низки між­­нар. конкурсів, зокрема «Teatr on-­line» за пʼєсу «Зніміть з небес офіціанта» (Мінськ, 2004, 3-є м.), «Українська революція 1917 — 1921 років» за пʼєсу «1921. Яблука Симиренка» (Київ, 2018, 1-е м.). Закін. Київський університет (1990). Працював кор. в газетах і журналах, ред. на телебачен­ні («ICTV» та «5 канал»), від 2014 — учений секр. Нац. центру театр. мистецтва ім. Леся Курбаса (Київ). Дебютував 1993 екранізов. кіносценаріями «Ви­дряпатися на попа» та «Український Соломон, або Козацький суд та правда», опубл. окремою зб. кіноповісті «Дикі попи» (К., 2004, спів­­авт.). Твори вміщено в антологіях молодої драматургії «У чекан­ні театру» (1998) та «У пошуку театру» (2003), у зб. «Страйк ілюзій» (2004), «Потойбіч паузи» (2005), «13 сучасних українських пʼєс» (2013), «Таїна буття» (2015; усі — Київ) тощо. По­становки пʼєс «Ассо та Піаф», «Дикий мед у рік Чорного півня», «Остан­ній зойк матріархату», «Територія Б» здійснено в кількох містах України і за кордоном, зокрема в Словач­чині (м. Пря-шів) та США (м. Чикаґо). Окремі твори пере­кладено англ., франц., серб., македон. мовами.