Миколенко Петро

МИКО́ЛЕНКО Петро (справж. — Савченко Микола Лаврінович; ін. псевд. — Байда; 20. 02. 1921, с. Березова Лука, нині Гадяц. р-ну Полтав. обл. — 01. 01. 1979, м. Детройт, шт. Мічиґан, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — військовик, громадський діяч. Майор УПА (1949). Закін. Миргород. керам. технікум (Полтав. обл.), працював на Волині. Мобілізов. до Червоної армії, під час її від­ступу влітку 1941 залишився на Полтавщині. На­прикінці 1943 у Карпатах вступив до УПА. При­знач. командиром під­роз­ділу Військ. округи «Маківка» на Дрогобич­чині, який у липні 1944 брав участь в охороні Великого збору УГВР. Від серпня того ж року — командир сотні «Східняки», в якій служили колишні вояки Червоної армії — уродженці центр. і сх. областей України. На чолі сотні (входила до Лемків. куреня) рейдував на тер. Дрогобич­чини, Станіславщини, Лемківщини. Від січня 1946 — командир Пере­мишл. куреня (у складі 4-х сотень) і заст. командира 26-го тактич. від­тинка «Лемко». У грудні 1947 разом із рейдовими від­ділами УПА прибув до Зх. Німеч­чини. 1948–50 — за­ступник шефа Місії УПА за кордоном, чл. Закордон. пред­ставництва УГВР. Водночас навч. в Укр. тех.-госп. ін­ституті (м. Реґенсбурґ). 1950 емігрував до США. Здобув ступ. бакалавра із мех. інженерії в Університеті Вейна (Детройт, 1960), працював у компанії «General motors». Брав активну участь у громад. і реліг. житті укр. еміграції, зокрема був одним із організаторів і головою Обʼ­єдн. бувших вояків УПА в США, спів­засн. (1973) і спів­роб. Видавн. комітету «Літопис УПА».