Микулич Олесь Степанович
Визначення і загальна характеристика
МИКУ́ЛИЧ Олесь Степанович (13. 06. 1911, м. Харбін, Маньчжурія, нині Китай — ?) — український громадсько-культурний діяч на Далекому Сході. Чоловік В. Микулич-Мілько. Закін. гімназію (1928) та комерц.-бухгалтер. курси (1935) у Харбіні. 1933–34 — секр. Спілки укр. молоді. 1933 на пленумі Укр. ради громад. уповноважених обраний до організац. комісії зі створення Укр. нац. громади. Як арт.-аматор грав у трупі укр. артистів під проводом В. Мурина (1934) та у драм. гуртку Спілки укр. молоді (1936). Один із провід. діячів Укр. далекосх. січі (1936–41), чл. управи Гуртка укр. нац. молоді (1941–45) і ради старшин Укр. нац. колонії (1944–45). Під час 2-ї світової війни був водієм у таборі для втікачів із СРСР, створ. япон. владою побл. Харбіна, вів просвітн. роботу серед українців. 18 жовтня 1946 заарешт. і вивезений до СРСР, 11 січня 1947 засудж. до 15-ти р. таборів. Подальша доля невідома.
Завантажити статтю
