МИЛОРА́ДОВИЧ Григорій Олександрович (24. 09(06. 10). 1839, Чернігів — 13(26). 08. 1905, містечко Любеч, нині смт Ріпкин. р-ну Черніг. обл., похов. у Чернігові) — громадський діяч, історик. Брат Л. Милорадовича. Походив із козац.-старшин. роду. Член Черніг. губерн. статист. комітету (1861), Церк.-археол. товариства при Київ. духов. академії (1883), Істор. товариства Нестора-літописця (1895). Закін. Пажес. корпус (С.-Пе­тербург, 1857). Від­тоді пере­бував на військ. службі, зокрема від 1870 — офіцер для особл. доручень при командувачі Київ. військ. округу. Учасник рос.-турец. вій­ни 1877–78. У 1862–65 — мировий посередник у Городнян. пов. Черніг. губ.; 1890–96 — черніг. губерн. предводитель дворянства. Досліджував історію Пн. Лів­обереж­жя України 17–19 ст., генеалогію укр. та рос. дворян. родів. Спів­засн. і голова (1896–1901, 1903–04) Черніг. губерн. архів. комісії, чл. правлі­н­ня Рос. генеалог. товариства (від 1898). Під його керівництвом упорядковано архів Черніг. губерн. дворян. депутат. зі­бра­н­ня. За­провадив у наук. обіг низку малові­домих документів, пере­важно із влас. родин. архіву, серед яких — «Мате-риалы для истории Южной Руси» (Чг., 1858; 1890), «Книга пожиткам бывшего черниговского полковника Павла Полуботка 1724 г.» (Москва, 1859), «Акты фамилии Полуботок с 1669 по 1734 гг.» (1889), «Материалы для истории Малорос­сии» (1890; обидві — Чернігів). Автор багатьох публікацій істор. тематики в період. вид., зокрема ж. «Киевская старина», г. «Черниговские губернские ведомости». Цін­ний архів М., опрацьований і описаний на поч. 1930-х рр. П. Федоренком (копії царських грамот і геть­ман. універсалів, госп. та фінанс. документи, служб. формуляри, листи тощо), втрачено під час 2-ї світової вій­ни. У Черніг. істор. музеї нині зберігаються роз­різнені документи, повʼязані з родиною Милорадовичів, однак їхнє походже­н­ня остаточно не зʼясоване.