Милятин
МИЛЯ́ТИН — село Острозького району Рівненської області. Знаходиться на р. Безіменна (притока Горині, бас. Дніпра), за 50 км від обл. центру, 16 км від райцентру та 6 км від залізнич. ст. Могиляни. Площа 2,171 км2. За переписом насел. 2001, у М. проживали 684 особи; станом на 2016 — 512 осіб; переважно українці. Виявлено поселення доби міді та бронзи, розкопано курган. могильник 7 ст. до н. е. та зарубинец. культури. Уперше згадується в писем. джерелах 1546. За однією з версій, назва походить від імені сина остроз. поміщика, який тут мешкав. За Люблін. унією 1569, М. від Великого князівства Литовського відійшов до Польщі. У серед. 16 ст. власником цих земель був князь К. Заславський. Жит. брали участь у повстаннях під керівництвом К. Косинського (1591–93) і С. Наливайка (1594–96) та Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. За Андрусів. перемирʼям 1667 М. залишився у складі Польщі. За 2-м поділом Польщі 1793 відійшов до Рос. імперії. 1795–1925 — у складі Остроз., 1925–39 — Здолбунів. пов.; 1796–1920 — Волин. губ.; 1921–39 — Волин. воєводства. 1877 відкрито однокласне нар. училище. 1890 у селі було 99 дворів, мешкали 775 осіб, працював паровий млин, була велика пасіка. 1920–39 — у складі Польщі, від 1939 — УРСР. Від червня 1941 до лютого 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. Є поклади глини, піску. У М. — заг.-осв. школа; б-ка, клуб; фельдшер.- акушер. пункт. Діє деревʼяна церква св. архістратига Михаїла (памʼятка архітектури нац. значення; побудована наприкінці 18 ст., 1873 відреставрована). У ній зберігаються книги за 1806–1930, цінні стародруки, рукописні хроніки місц. подій, опис церк. землі та старовинна ікона св. Михаїла, написана в стилі укр. бароко. Встановлено обеліск воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед уродженців — письменник О. Стефанович.
