Мировий суд

Визначення і загальна характеристика

МИРОВИ́Й СУД  — нижча судова ланка, що розглядає дрібні кримінальні справи та цивільні справи з невеликою сумою позову. Вперше виникли у 14 ст. в Англії, згодом з’явилися у Пн. Америці (17 ст.) й Франції (18 ст.). У Рос. імперії відміна кріпос. права призвела до необхідності змін і в ін. сферах сусп. життя, зокрема 1864 проведено судову реформу, що ліквідувала існуючі до цього станові суди. Нижчою ланкою реформи став М. с. Мирових суддів, обраних на 3 р. зборами міських і земських гласних (див. Земства, Міська дума), затверджував Сенат, у Правобереж. Україні — призначав міністр юстиції. До компетенції суду належало право виносити вироки у вигляді догани, зауваження або повчання, грош. штрафу не більш ніж у 300 рублів, арешту до 3-х місяців та ув’язнен-ня не більше 1-го р. З цивіл. справ розглядалися позови до 500 руб­лів та погашення боргу на таку ж суму. Новий суд, який прийшов на зміну середньовіч., мав характерні ознаки бурж. судочинства: був безстановим, гласним, усним, змагальним, незалеж. від адміністрації із встановленою незмінністю суддів (однак католикам і євреям законом заборонялося займати судові посади). Запровадження установ М. с. тривало 35 р., за цей час лише на Правобережжі створ. 162 його дільни­ці. 1889 М. с. скасовано по всій тер. Рос. імперії, окрім С.-Пе­тер­бурга, Москви, Одеси й Харкова, з наступ. відновленням 1912. Остаточно інститут М. с. в Україні ліквідовано постановою Нар. секретаріату УСРР «Про введення народного суду» (1918).

Завантажити статтю