Мирович Софія Михайлівна
Визначення і загальна характеристика
МИРО́ВИЧ Софія Михайлівна (03(15). 08. 1889, м. Наровля Мінської губ., нині Гомел. обл., Білорусь — 1976, Ленінград, нині С.-Петер-бург) — співачка (лірико-колоратурне сопрано). Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1938). Від 1900 навч. співу в О. Сантагано-Горчакової у Києві, згодом — в О. Мишуги у Київ. муз.-драм. школі М. Лисенка (1903–08) та Варшав. консерваторії (1908–11). Відтоді виступала в антрепризі М. Багрова (Одеса). Володіла гнучким, рівним голосом інструм. характеру, високою вокал. культурою. У репертуарі — романси М. Глінки, С. Рахманінова, Р. Шуманна, Ф. Шуберта. Від 1912 займалася пед. діяльністю. 1923–50 — у Ленінгр. консерваторії: від 1937 — професор кафедри співу. Авторка муз.-крит. статей.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Антоніда, Людмила («Життя за царя», «Руслан і Людмила» М. Глінки), Марфа («Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Тамара («Демон» А. Рубінштейна), Марґарита («Фауст» Ш. Ґуно), Софія («Галька» С. Монюшка).