Мироненко Валерій Олександрович

МИРО́НЕНКО Валерій Олександрович (Мироненко Валерий Александрович; 01. 03. 1935, Ленінград, нині С.-Пе­тербург — 26. 01. 2000, там само) — російський фахівець у галузі гідрогеології, інженерної геології та гідрогеоекології. Доктор геолого-мінералогічних наук (1968), професор (1969), член-кореспондент РАН (1990). Премія ім. Ф. Саваренського РАН (2004), премія уряду РФ. 1952 заарешт. як «син ворога народу» (1950 його батька О. Вознесенського, який був ректором Ленінгр. університету та міністром освіти РФ, розстріляли за звинуваченням в участі у контррев. організації та антирад. агітації — за т. зв. Ленінгр. справою) та після 4-місяч. утримання у в’язниці висланий у заслання в с. Маклаково (Краснояр. край, РФ), де вже перебувала його мати К. Мироненко (канд. юрид. н., працювала доцент Ленінгр. університету). 1953 амністований, 1954 разом з батьками реабіліт. Закін. Ленінгр. гірн. інститут (1958) і Ленінгр. університет (1963). Працював 1958–72 у ВНДІ гірн. механіки та маркшейдер. справи (Ленінград); від 1969 — у С.-Пе­тербур. гірн. університеті: 1970–2000 — професор кафедри гідрогеології та інж. геології, водночас 1984–96 — зав. лаб. з вивчення проблем гірн.-пром. гідрогеології та інж. геології; 1997–2000 — директор-засн. С.-Пе­тербур. відділ. Інституту геоекології РАН і Міжфакультет. наук. центру гідрогеології С.-Пе­тербур. університету. Напрями наук. діяльності: гідрогеологія у гірн. справі; охорона підзем. вод від забруднення; матем. моделювання гідрогеол. процесів; польові випробування та спостереження у водонос. пластах; гідрогеомеханіка; гео­екологія. Зробив знач. внесок у фор­мування низки напрямів сучас. гідрогеол. науки — гідрогеомеханіки, гірн.-пром. гідрогеології, охорони і рац. використання підзем. вод. Результати його наук. дослідж. реалізовано на знач. кількості об’єктів гірн. промисловості, меліорації, водного господарства та гідротех. будівництва в Україні, РФ та ін. пострад. державах. Автор низки підручників, за якими навчаються студенти укр. ВНЗів, зокрема й Донец. тех. університету, Нац. гірн. університету (Дніпро), геол. і геогр. факультетів Київ., Одес., Харків. та ін. університетів («Динамика подземных вод», 1983; 1992; «Горнопромышленная гидрогеология», 1989, спів­авт.; обидва — Москва). Співпрацював із геологами Київ. університету та Інституту геол. наук НАНУ (Київ).

Завантажити статтю