Мироненко Олександр Олексійович
МИРО́НЕНКО Олександр Олексійович (19. 04. 1918, с. Івахники, нині Яхники Лохвиц. р-ну Полтав. обл. — 17. 07. 1999, Москва) — військовик. Генерал-полковник авіації (1965). Канд. військ. н. (1967). Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. На флоті від 1937. Закін. Єйське військ. училище льотчиків мор. авіації (РФ, 1940), Військ.-мор. академію (Ленінград, нині С.-Петербург, 1948), Вищі академ. курси при Військ. академії Генштабу (1969). На фронті від 1941. Загалом здійснив 671 бойовий виліт, у 74-х повітр. боях збив особисто 16 і у складі групи 5 літаків противника. Після війни продовжив службу на флоті, зокрема 1956–71 — командувач ВПС Чорномор. флоту; 1971–74 — начштабу, 1974–82 — командувач авіації ВМФ СРСР; 1982–87 — консультант Наук.-тех. комітету ВМФ СРСР. Від 1987 — генерал-полковник авіації у відставці. Жив і працював у Москві. Співавтор кн. «Авиация Военно-Морского Флота в Великой Отечественной войне» (Москва, 1986). У Севастополі на будинку, де мешкав М., встановлено мемор. дошку.
Рекомендована література
- Иванов П. Крылья над морем. Москва, 1972;
- За мужність і відвагу. Х., 1973.
Завантажити статтю
Людина 
