Миронець Марія Павлівна

Визначення і загальна характеристика

МИРОНЕ́ЦЬ Марія Павлівна (Грикун; 28. 04. 1893, с. Велика Димерка, нині смт Бровар. р-ну Київ. обл. — 02. 10. 1974, м. Бровари Київ. обл.) — поетеса. Член СПУ (1938). Орден «Знак Пошани» (1939). Мала початк. освіту, працювала у колгоспі, навч. самотужки. У вільний від праці час писала вірші — співучі, муз., багаті нар. мотивами з використанням місц. фольклор. елементів. 1938 вийшла перша зб. поезій «Цвіте жінка, як калина» (перекладено російською мовою), 1940 — друга її кн. «Поезії». 1943, після визволення м. Бровари від нацистів, виник конфлікт між поетесою і 1-м секр. райкому партії М. Ратушним. Публічно М. звинуватила його в тому, що, тікаючи з Броварів, він залишив на приміщенні райкому червоний прапор. Це обвинувачення мало для неї фатал. наслідки в подальшому житті. Твори відомої вже поетеси відмовилися друкувати всі газети, «забула» її і СПУ. На захист М. стали М. Рильський, А. Малишко, Ю. Смолич, однак вони не змогли домогтися зняття негласної заборони друкувати її твори. Зробити цього не вдалося до кінця життя поетеси, яка продовжувала писати вірші. Ім’я М. після довгих років забуття вперше згадала 1983 бровар. рай. г. «Нове життя», 1990 написав про неї ж. «Народна творчість та етнографія». Поезія М. залишається в золотому фонді укр. літ-ри. Її поет. спадок, по суті, і донині є не дослідженим. Ім’ям М. названо вулицю у Великій Димерці.

Завантажити статтю