Миронов Пилип Кузьмич
МИРО́НОВ Пилип Кузьмич (26. 10. 1872, станиця Усть-Медведицька, нині м. Серафимович Волгогр. обл., РФ — 02. 04. 1921, Москва) — військовик. Закін. Новочеркас. козац. юнкер. училище (Росія, 1898). Учасник рос.-япон. 1904–05 і 1-ї світ. воєн. У грудні 1917 обраний командиром 32-го Донського козац. полку, який привів із Румун. фронту на р. Дон. Брав участь у встановленні рад. влади. Від 1918 — у Червоній армії. Командував полком, бригадою, 23-ю стрілец. дивізією, Окремою групою військ 9-ї армії. Від червня 1919 — чл. Козац. відділу Всерос. ЦВК і командувач Донського козац. кавалерій. корпусу на Пд. фронті. Був противником жорсткої політики РКП(б) щодо козацтва. У серпні 1919 самовільно виступив із корпусом з м. Саранськ (нині Мордовія, РФ) на фронт проти ЗС Пд. Росії. Оголошений поза законом, заарешт. і засудж. рев. трибуналом до розстрілу. Помилуваний Всерос. ЦВК і введений до складу Донського виконкому. У січні 1920 вступив до РКП(б). Командував 2-ю Кінною армією (вересень–грудень 1920), яка брала участь у бойових операціях у Пн. Таврії, відіграла значну роль у Перекоп.-Чонгар. прориві та визволила Сімферополь. Нагородж. орденом Червоного Прапора та Почес. рев. зброєю. 1921 признач. інспектором кавалерії Червоної армії. У лютому того ж року заарешт. за доносом і вивезений до Москви, загинув у Бутир. в’язниці.
Рекомендована література
- Ефимов Н. Действия 2-й Конной армии в 1920. 1926;
- Медведев Р. А., Стариков С. П. Жизнь и гибель Филиппа Кузьмича Миронова. 1989;
- Филипп Миронов. Тихий Дон в 1917–1921: Док. и мат. 1997 (усі — Москва).