Миронченко Юрій Олександрович
МИРО́НЧЕНКО Юрій Олександрович (01. 02. 1936, м. Борисоглєбськ Воронез. обл., РФ — 05. 11. 1999, Херсон) — фізик. Доктор технічних наук (1990), професор (1995). Закін. Ленінгр. мех. інститут (нині С.-Петербург; 1959), де 1962–68 й працював. 1959–62 — у СКБ у Ленінграді (брав участь у проектуванні автоматики ракет. двигуна 2-го ступеня «Лунника» 1-го підвод. старту ракети); 1968–70 — доцент кафедри фізики Ленінгр. артилер. академії; 1970–79 — доцент, завідувач кафедри фізики, декан факультету Ставропол. політех. інституту (РФ); 1979–89 — старший науковий співробітник лаб. аномал. магніт. поля Землі Інституту Земного магнетизму, іоносфери та розподілу радіохвиль АН СРСР (м. Троїцьк Моск. обл.); 1990–99 — проф., завідувач кафедри фізики Херсон. тех. університету. 1980–81 — керівник геомагніт. загону Арктич. геомагніт. експедиції АН СРСР; 1983 — учасник геомагніт. експедиції АН СРСР у Заполяр’ї; 1984 — учасник геомагніт. середньоазіат. експедиції АН СРСР. Основний напрям наукових досліджень — матем. моделювання систем орієнтації та стабілізації штуч. супутників Землі (один із перших її розробників).
Додаткові відомості
- Основні праці
- К решению модификаций задачи Дирихле и Неймана для вычисления компонентов // Вопр. генерации магнит. полей: Сб. науч. тр. Москва, 1984; Опре-деление координат ИСЗ по эксперимен-тальным данным спутника Земли // Техника воздуш. флота. 1990. № 2–3; Влияние термического отжига в насыще-нии эпитаксиальных пленок теллурида цинка // Вест. Херсон. тех. університета. 1998. № 4 (співавт.); Классическая и современная физика. Ч. 1. Физические основы механики: Учеб. пособ. Хн., 1999.