Миропольський Сергій Іринейович

Визначення і загальна характеристика

МИРОПО́ЛЬСЬКИЙ Сергій Іринейович (1842, Воронез. губ., Росія — 06. 06. 1907, С.-Пе­тербург) — педагог. Закін. Моск. духовну академію (1867), отримав ступ. магістра бого­слов’я. Пед. діяльність розпочав 1864 у Харкові. 1867–70 викладав педагогіку на пед. курсах при Харків. духов. семінарії; був кер. неділ. чол. школи, яку визнано кращою серед неділ. шкіл при семінаріях; виступав за утворення навч. закладів для дівчат і жінок. Його думки знайшли практ. втілення в першій в Україні безкоштов. жін. неділ. школі Х. Алчевської, з організатором і кер. якої М. підтримував дружні стосунки, допомагав порадами, консультаціями. За результатами відвідування закладу й ретел. вивчення його навч.-вихов. процесу написав кн. «Школа и общество. Частная женская воскресная школа». 1870–72 — викладач педагогіки в С.-Пе­тербурзі; до 1872 — пом. ред. «Журнала Министерства Народного Просвещения»; 1872–92 — чл.-ревізор навч. комітету при Святійшому Синоді; від 1892 — пом. керуючого Синодал. канцелярії; від 1896 — ред. ж. «Народное образование», чл. Харків. товариства розповсюдження в народі грамотності та С.-Пе­тер­бур. пед. товариства, постій. спів­роб. С.-Пе­тербур. комітету грамотності (нагородж. його золотою медаллю). Протягом 40-а р. займався наук.-просвітниц. діяльністю, публікував свої праці в різних пед. часописах: «Журнале Министерства Народного Просвещения», «Народное образование», «Наша начальная школа», «Семья и школа», «Церковно-приходская школа». М. був першим, хто зробив переклад «Великої дидактики» чес. педагога Я. Коменського російською мовою (1872). Власні пед. погляди М. розкрив у 22-х книгах та більше 100-а наук.-метод. статтях, перекладах, рецензіях. Міністерство нар. освіти рекомендувало його навч. посібники для б-к семінарій, початк. і неділ. шкіл; кн. «Обучение письму» ор­ганізатор навч. у земс. школах М. Корф назвав «перлиною пед. літ-ри». Наукові дослідження: історія розвитку нар. школи, її концепція, згідно з якою питання освіти й виховання розглядалися в тісному зв’язку з перспективами розвитку нових екон. та соц. відносин; методика навч. грамоті, письму; муз. освіта народу; дидактика початк. школи (сутність, принципи, методи, форми навч., контроль за навч.-пізнавал. діяльністю); зміст освіти в нар. школі; обґрунтування терміна «виховуюче навч.», його теор. основи (мета, завдання, принципи, методи, засоби); напрями виховання; роль вчителя, його завдання в навч.-вихов. процесі; вимоги до особистості й профес. підготовки; форми й зміст підготовки майбут. учителів. Одним із перших в Україні розробив конкретні вимоги до методів навчання.

Завантажити статтю