Миропольський Сергій Іринейович

МИРОПО́ЛЬСЬКИЙ Сергій Ірине­йович (1842, Воронез. губ., Росія — 06. 06. 1907, С.-Пе­тербург) — педагог. Закін. Моск. духовну академію (1867), отримав ступ. магістра бого­словʼя. Пед. діяльність роз­почав 1864 у Харкові. 1867–70 викладав педагогіку на пед. курсах при Харків. духов. семінарії; був кер. неділ. чол. школи, яку ви­знано кращою серед неділ. шкіл при семінаріях; ви­ступав за утворе­н­ня навч. закладів для дівчат і жінок. Його думки зна­йшли практ. втіле­н­ня в першій в Україні без­коштов. жін. неділ. школі Х. Алчевської, з організатором і кер. якої М. під­тримував дружні стосунки, допомагав порадами, консультаціями. За результатами від­відува­н­ня закладу й ретел. ви­вче­н­ня його навч.-вихов. процесу написав кн. «Школа и общество. Частная женская воскресная школа». 1870–72 — викладач педагогіки в С.-Пе­тербурзі; до 1872 — пом. ред. «Журнала Министерства Народного Просвещения»; 1872–92 — чл.-ревізор навч. комітету при Святійшому Синоді; від 1892 — пом. керуючого Синодал. канцелярії; від 1896 — ред. ж. «Народное образование», чл. Харків. товариства роз­по­всюдже­н­ня в народі грамотності та С.-Пе­тер­бур. пед. товариства, по­стій. спів­­роб. С.-Пе­тербур. комітету грамотності (нагородж. його золотою меда­л­лю). Протягом 40-а р. за­ймався наук.-просвітниц. діяльністю, публікував свої праці в різних пед. часописах: «Журнале Министерства Народного Просвещения», «Народное образование», «Наша начальная школа», «Семья и школа», «Церковно-приходская школа». М. був першим, хто зробив пере­клад «Великої дидактики» чес. педагога Я. Коменського російською мовою (1872). Власні пед. по­гляди М. роз­крив у 22-х книгах та більше 100-а наук.-метод. ста­т­тях, пере­кладах, рецензіях. Міністерство нар. освіти рекомендувало його навч. посібники для б-к семінарій, початк. і неділ. шкіл; кн. «Обучение письму» ор­ганізатор навч. у земс. школах М. Корф на­звав «перлиною пед. літ-ри». Наукові дослідже­н­ня: історія роз­витку нар. школи, її концепція, згідно з якою пита­н­ня освіти й вихова­н­ня роз­глядалися в тісному звʼязку з пер­спективами роз­витку нових екон. та соц. від­носин; методика навч. грамоті, письму; муз. освіта народу; дидактика початк. школи (сутність, принципи, методи, форми навч., контроль за навч.-пі­знавал. діяльністю); зміст освіти в нар. школі; об­ґрунтува­н­ня терміна «виховуюче навч.», його теор. основи (мета, зав­да­н­ня, принципи, методи, засоби); напрями вихова­н­ня; роль вчителя, його зав­да­н­ня в навч.-вихов. процесі; вимоги до особистості й профес. під­готовки; форми й зміст під­готовки майбут. учителів. Одним із перших в Україні роз­робив конкретні вимоги до методів на­вча­н­ня.

Завантажити статтю