Миротворча діяльність

Визначення і загальна характеристика

МИРОТВО́РЧА ДІЯ́ЛЬНІСТЬ  — військово-політична й економічна діяльність суб’єктів міжнародних відносин, що проводиться відповідно до мандата міжнародних чи регіональних організацій (ООН, ОБСЄ) і спрямована на запобігання, вирішення або постконфліктне врегулювання між- чи внутрішньодержавних конфліктів для підтримання міжнародної безпеки, стабільності й усунення загрози миру. М. д. поділяють на превентивну дипломатію, операції з підтримання миру, операції з примусу до миру. Основу міжнар. М. д. складає превентивна дипломатія як засіб попередження конфліктів і альтернатива дорогим військ.-політ. операціям з урегулювання конфліктів після їхнього виникнення. З цією метою застосовують також превентивне розгортання миротвор. сил, превентивне роззброєння, превентивні гуманітарні дії, конкретні заходи у сфері сусп. упр., прав людини, екон. і соц. розвитку тощо. Операції з підтримання миру — дії військ., поліцей. і політ. персоналу міжнар. організацій у р-ні міжнар. або внутр.-держ. конфлікту, спрямов. на підтримання перемир’я для врегулювання конфлікту політ. засобами, які реалізують за згодою сторін без застосування сили (глава 6 Статуту ООН). Операції з примусу до миру — воєнні дії повітр., мор. і сухопут. сил, необхідні для підтримки міжнар. миру і безпеки (глава 7 Статуту ООН). У структурі ООН відповідальність за здійснення комплексу миротвор. заходів покладено на Департамент із політ. питань (очолює заст. ген. секр.). Для проведення миротвор. операцій ген. секр. ООН отримує відповідні мандати від ГА ООН і Ради безпеки ООН. Станом на поч. 2017 розгорнуто миротворчі операції ООН на Гаїті, у Зх. Сахарі, Ліберії, Малі, Центр.-Афр. Респ., Демократ. Респ. Конґо, Косово, на Кіпрі, у Лівані, Сирії, Пд. Судані, Судані, Індії та Паки­стані.

Завантажити статтю