Мис Мартьян

МИС МАРТЬЯ́Н — найменший за площею природний заповід­ник в Україні (240 га, із яких 120 га — акваторія Чорного моря). Роз­таш. у центр. частині Пів­ден­ного берега Криму на мисі з однойм. на­звою та прилеглим ур­очищем Ай-Даниль. Створ. 1973 побл. м. Ялта (нині АР Крим) з метою збереже­н­ня релікт. ялівц. лісу (охороняється від 1947 як памʼятка природи). Під­порядкований «Нікітському ботанічному саду» Національного наукового центру УААН. Мис — пд. від­роги високого Нікіт. хребта, складеного верх­ньоюр. породами, який тягнеться перпендикулярно від пасма Гол. хребта (1400 м над р. м.) до Чорного моря, обривається до моря вис. 100–200 м. Місцями він роз­січений балками, обривами, уступами, терасами, біля під­ніж­жя яких на­громаджуються уламки великих брил. Заповід­ник за­ймає нижню частину хребта до вис. 250 м над р. м. Клімат в ньому субтропічний, більш теплий і сухий, ніж на сусід. тер., оскільки з Пн. захищений від холод. вітрів близько роз­ташованою Гол. грядою. Літо жарке й сухе, зима мʼяка й волога. Середньорічна температура — +13,3–13,9 °С, середня температура липня — +25, лютого — +4 °C). Середньорічна кількість опадів — 560 мм, більшість яких випадає восени та взимку (270–350 мм), мінімум — весною та влітку (220–250 мм). Вологість повітря низька (67 %). Ґрунти коричневі, характерні для субтропіків. Усе це зумовлює формува­н­ня ксерофіт. біо­топів сухого субсеред­земномор. типу. За фіз.-геогр. ра­йонува­н­ням тер. заповід­ника належить до Крим. гірсько-ліс. краю Крим. гір. ландшафт. країни, за геоботан. ра­йонува­н­ням — до Гірськокрим. округу Крим.-Новорос. провінції Серед­земномор. ліс. обл. Геогр. і топогр. положе­н­ня заповід­ника зумовлює своєрідність його рослин. покриву, що характеризується наявністю найтиповіших для Криму серед­земномор. угруповань, котрі добре зберігають риси первин. структури. Флора налічує понад 500 видів судин. рослин, із них 23 — ендеміки (зокрема борщівник пухнастий, чебрець Кальє, гвоздика низька, жабриця камеденосна). Більшу частину тер. вкрито лісом із дуба пухнастого (ростуть на більш потуж. і багатших ґрунтах некрутих схилів та понижень, вис. дерев віком 50–60 р. сягає 4–8 м, зі­мкненість крон — від 0,4–0,8), меншу частину за­ймають рідколіс­ся релікт. ялівцю високого (під­німаються від узбереж­жя моря до верх. межі заповід­ника). Дерева низькорослі (до 7 м), мають викривлені стовбури (діаметр до 30 см), серед. вік — понад 100 р., але є ялівці, яким по 500 р. Вони зростають на скелястих місцях на малопотуж. коричн. ґрунтах. Невеликі площі за­ймають угрупова­н­ня сосни кримської; найкрутіші обриви заселяє єдине вічнозелене листяне дерево — суничник дрібноплідний, який щорічно скидає кору. Зрідка трапляються зарості вічнозелених чагарників чисту кримського, жасмину кущового, рускусу понтійського. Багато рідкіс. видів, занес. до Червоної книги України: ялівець високий, суничник дрібноплідний, анакамптис пірамідальний, лімодорум недороз­винений, ременепелюстник козячий, булатка довголиста. Фауна досить різноманітна; значна кількість ендеміч. видів, близьких до фауни Серед­земноморʼя. Водяться куниця кримська камʼяна, лисиця кримська гірська, кримська мала білозубка, білка, заєць-русак, їжак, миша лісова, ящірка кримська, ящірка скельна, цикади, метелики. Серед птахів — сойка кримська, костогриз, дрізд омелюх, вівсянка гірська, синиця чорна, шишкар ялиновий, кропивник. Із рідкіс. тварин трапляються полоз леопардовий, сапсан, гекон кримський, занесені до Червоної книги Між­нар. союзу охорони природи та природ. ресурсів; богомол-емпуза смугаста, жужелиця-молюскоїд, чорноголовий реготун, носатка-листовидка, жовтопузик без­ногий, занес. до Червоної книги України. Мор. фауна і флора акваторії заповід­ника налічують понад 70 видів водоростей та бл. 200 видів тварин. Звичай. видами для акваторії заповід­ника є червонокнижні види чорноморських дельфінів — афаліна, азовка та білобочка. Тут збереглася колонія устриць, значна кількість молюсків, мор. риб, ракоподібних. На тер. заповід­ника зареєстровано 230 видів макро­скопіч. грибів, що становить 1/4 біо­різномані­т­тя макроміцетів Криму. З них понад 20 видів — рідкісні або регіонально рідкісні, 4 види — боровик королівський, клатрус червоний, клаваріодельфус маточковий і гриб-зонтик — у Червоній книзі України. На тер. заповід­ника знаходиться памʼят-ка археології місц. значе­н­ня «Рускофіль-Кале» (1969 взято під охорону). На прямовис. мисі збереглися залишки камʼяної кла­дки середньовіч. фортеці 13–15 ст.

Завантажити статтю