Мистецький арсенал

Визначення і загальна характеристика

«МИСТЕ́ЦЬКИЙ АРСЕНА́Л» Національний культурно- мистецький та музейний комплекс Від­критий 2006 у Києві з ініціативи Президента України В. Ющенка згідно з Роз­порядже­н­ням КМ України (2005) та Указом Прези­дента України (2006) з метою сприяти модернізації укр. су­спільства та інтеграції України до світ. контекс­ту. Від 2010 — національний. Заг. пл. 9,8 га. Будівля Старого Арсеналу (1784–1801) зведена за проектом арх. інж. корпусу рос. армії К.-І. Шпекле (роз­таш. на вул. Лаврська, № 10–12) — істор.-архіт. памʼятка держ. значе­н­ня в межах Старої Києво-Печер. фортеці. У плані прямокутна (168 × 135 м) із заокругленим наріж­жям, має внутр. по­двірʼя з 4-ма ворітьми, роз­таш. по осі фасадів. Планува­н­ня зального типу, з роз­міщеними у 2 ряди опор. стовпами, що несуть на 1-му поверсі склепінчасті пере­кри­т­тя (прогін 8,75 м), на 2-му — кроквяні ферми з під­віс. стелями. Під зх. частиною споруди — під­вал. Внутр. камʼяні сходи роз­таш. попарно біля пд., пн. і сх. воріт. Стіни завтовшки бл. 2 м та склепі­н­ня складено зі світло-жовтої київ. цегли (сучасники називали Арсенал порцеляновим). На по­двірʼї були пандуси для вкочува­н­ня гармат на 2-й поверх (не збережено). Довгасті фасади поділено на 2 яруси. Нижній, з рівномірно роз­ставленими арковими прорізами, оброблено великим дощаним рустом. Рівні площини 2-го поверху з прямокут., обрамленими про­стою лиштвою вікнами, завершуються спрощеними дорич. фризом і карнизом. Гол. архіт. акцентами фасадів є портали воріт; портал гол. входу оздоблено пілястрами дорич. ордера. Ворота бічних фасадів утоплено в нішах, оформлених колонами тоскан. ордера. Арсенал — перша класицистична споруда в Києві, проте заокруглені роги будинку, характер ніш у порталах, окремі вікон­ні лиштви на зх. фасаді нагадують добу бароко. На 1-му поверсі були роз­ташовані майстерні, вартівня та команда черг. офіцера; на 2-му — майстерні, канцелярія упр., контора, креслярня. Тут виробляли і ремонтували гармати (єдинороги, мортири), спорядже­н­ня до них, гранати, бомби, ядра, картеч, кінську збрую, холодну зброю, кулі різного калібру. Кількість майстерень та їхня спеціалізація змінювалися залежно від вимог виробництва. Арсенал виконував також функції сховища зброї, зокрема 1817 тут налічувалося 46 тис. нових рушниць, 2 тис. палашів, 3,5 тис. тесаків. Під час війни споруда мала слугувати оборон. цілям; під час облоги тут можна було роз­містити гарнізон із 2-х тис. осіб і понад 2 тис. пудів пороху в бочках. Упродовж 20 ст. Арсенал використовували як військ.-пром. обʼєкт, пере­бував у ві­домстві Міністерства оборони: до 1994 — в/ч 61809, 1994–2004 — в/ч 2161, від 2004 — Київ. ремонт. завод. Указом Президента України «Про заходи щодо від­значе­н­ня вступу України у 3-є тисячолі­т­тя» (2000) перед­бачено пере­дати його для створе­н­ня культурно-мист. закладу. Під час археол. роз­копок на тер. Старого Арсеналу виявлено матеріали 17–18 ст., що належать до часів існува­н­ня на цій тер. Вознесен. дівочого монастиря (пере­несе- но до Флорів. монастиря на Подолі 1711–12 у звʼязку з роз­будовою Старої Печер. фортеці): залишки фундаментів камʼяної Вознесен. церкви та знач. поховал. комплекс (понад 260 поховань), глиняний посуд, архіт.-декор. вироби, фрагменти гутного скла, монети польс.-литов., прибалтій.-швед. та рос. чекане­н­ня 15–19 ст. До непересіч. знахідок від­носять 4 кістяні шахові фігурки 15–16 ст., а колекція керам. виробів 16–17 ст. не має аналогів у Європі. Паралельно із проведе­н­ням ви­ставок ре­ставрують приміще­н­ня; заг. екс­позиц. площа сягатиме 60 000 м², нині використовують бл. 12 000 м². «М. А.» інтегрує сучасне мистецтво, нову музику, театр, літературу та музейну справу; у проектах порушують важливі сусп. пита­н­ня. 2009 проведено ви­ставку укр. скульптури «De profundis (Із глибин)», 2012 — 1-у Між­нар. бієнале сучас. мистецтва, 2015 — ви­ставку творчості укр. художників 20 ст. із приват. колекції І. Диченка. Ген. дир. — О. Островська-Люта (від 2016).

О. М. Мельник

Завантажити статтю