ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Митна політика

МИ́ТНА ПОЛІ́ТИКА – складник внутрішної та зовнішньої державної політики, що є сукупністю передусім економічних заходів щодо митної справи, спрямованих на захист національних інтересів та національної безпеки в політичній, економічній, соціальній, екологічній та інших сферах. Виконує екон., регулятивну, захисну, фіскал., інформ.-статистичну, міжнар.-політ. функції. На практиці М. п. насамперед виявляється в регламентуванні обсягу, структури та умов експорту й імпорту товарів та переміщення транспорту через державний кордон. Історично склалися 2 осн. форми М. п.: протекціоніст. і політика вільної торгівлі. Протекціоніст. М. п. спрямов. на створення найбільш сприятливих умов для розвитку віт­чизн. виробництва та внутр. ринку. Її осн. цілей досягають шляхом запровадження високого рівня митного обкладення на імпортов. товари. На відміну від протекціонізму, політика вільної торгівлі припускає мін. рівень обкладення митом і спрямов. на заохочення ввозу іноз. товарів на внутр. ринок країни. Нині у кожній державі М. п. здійснюють згідно з чинним законодавством, міжнар.-правовими актами та усталеною практикою шляхом реалізації відповід. доктрин, стратегій, концепцій і програм внутр. і зовн. держ. діяльності. В Україні правові засади М. п. ґрунтуються на вимогах Конституції України, положеннях Митного кодексу України (2012), Законів України «Про зовнішньо­економічну діяльність» (1991), «Про Митний тариф України» (2014), міжнар. договорів України. М. п. реалізують органи доходів і зборів, до яких належать центр. орган виконав. влади, що забезпечує формування та реалізує держ. податк. і митну політику — Держ. фіскал. служба України, митниці та митні пости. Проте формування і реалізація М. п. — склад. процес, участь у якому беруть всі три гілки держ. влади — законодавча, виконавча і судова. Крім цього, її здійснюють за участі суб’єктів господарювання, представників громад. об’єднань, ін. учасників сусп. відносин. М. п. є невід’єм. частиною екон. й зовн.-торг. політики держави, тому вона залежить від цілей і завдань заг. екон. стратегії уряду. Інституц. механізм формування та реалізації М. п. — система взаємодіючих суб’єктів (інститутів), що забезпечують цілісність, безперервність процесу регулювання сусп. відносин у митній галузі (ВР, КМ, Міністерство фінансів України), а також створюють необхідні умови для постійного задоволення найбільш суттєвих потреб об’єктів М. п. (Держ. фіскал. служба України); функціонал. — рац. сукупність форм, методів, способів, прийомів її формування та реалізації, порядок використання держ. інституціями інструментів митного регулювання (митно-тарифні та нетарифні заходи тощо). Пріоритет. напрямами М. п. України у внутр.-політ. сфері є забезпечення не­ухил. дотримання прав і закон. інтересів суб’єктів господарювання і громадян, підвищення ефективності діяльності органів доходів і зборів, прозорість і відкритість при прийнятті управлін. рішень, інформування насел. України про стан митного регулювання та зміцнення на цій основі його довіри до посад. осіб органів доходів і зборів; недопущення неконтрольов. ввезення в Україну екологічно небезпеч. технологій, речовин і матеріалів, протидія митним правопорушенням; у зовн.-політ. сфері — проведення актив. міжнар. політики з метою створення сприятл. умов для прогресив. екон. і соц. розвитку України, повноправна участь у діяльності Всесвіт. митної організації та ін. міжнар. організацій, протидія поширенню зброї та засобів її доставки, військ. спорядження, поглиблення транс­кордон. співробітництва, адаптація законодавства України у митній сфері до законодавства ЄС.

Літ.: Гребельник О. Митно-тарифна політика за умов трансформації економічної системи. К., 2001; Приймаченко Д. В. Митна політика держави та її реалізація митними органами. Дн., 2006; Митний кодекс України від 13 березня 2012 р. // Відомості ВР України. 2012. № 44–45, 46–47, 48; Митна політика та митна безпека України. Хм., 2013; Мосякіна О. А. Системний підхід до поняття сутності митної політики та її ґенези // Теорія та практика держ. упр. і місц. самоврядування. 2016. № 1.

Д. В. Приймаченко

Рекомендована література

  1. Гребельник О. Митно-тарифна політика за умов трансформації економічної системи. К., 2001;
  2. Приймаченко Д. В. Митна політика держави та її реалізація митними органами. Дн., 2006;
  3. Митний кодекс України від 13 березня 2012 р. // Відомості ВР України. 2012. № 44–45, 46–47, 48;
  4. Митна політика та митна безпека України. Хм., 2013;
  5. Мосякіна О. А. Системний підхід до поняття сутності митної політики та її ґенези // Теорія та практика держ. упр. і місц. самоврядування. 2016. № 1.
завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Авторські права:
Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Том ЕСУ:
20-й
Дата виходу друком тому:
Дата останньої редакції статті:
2018
Тематичний розділ сайту:
EMUIDідентифікатор статті на сайті ЕСУ
64698
Вплив статті на популяризацію знань:
71

Митна політика / Д. В. Приймаченко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-64698

Mytna polityka / D. V. Pryimachenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2018. – Available at : https://esu.com.ua/article-64698

Завантажити бібліографічний опис

Схожі статті

Молода Україна
Світ-суспільство-культура  |  Том 21  |  2019
В. О. Рог
МИКОЛИ МОКРОГО ІКОНА
Світ-суспільство-культура  |  Том 20  |  2018
С. І. Білокінь
Дніпродіпрошахт
Світ-суспільство-культура  |  Том 8  |  2008
О. М. Листопадов

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагорунагору