Митні союзи

МИ́ТНІ СОЮ́ЗИ  — форма міжнародного економічного об’єднання (інтеграції), у рамках якої країни-учасниці запроваджують не лише режим вільної торгівлі (скасування імпортних тарифів і кількісних обмежень імпорту), але й спільний митний тариф та інші елементи спільної торговельної політики щодо третіх країн. У межах М. с. утворюють єдину митну тер., скасовують процедури митного контролю на внутр. кордонах країн-чл. співтовариства, що дозволяє забезпечити безперешкод. рух товарів їхніми територіями. Окрім знач. прискорення товарообігу та отримання ін. переваг від режиму взаєм. торгівлі у відносинах країн-чл., членство у М. с. дає можливість впливати на формування умов торгівлі на міжнар. ринках, а також на процеси прийняття рішень у міжнар. організаціях. Це, зокрема, дозволяє «малим» країнам користуватися під час міжнар. перемовин та узгодження міжнар. договорів і комерц. контрактів перевагами, які зазвичай мають лише «великі» країни. В умовах існування М. с. застосування заходів протекціонізму в міжнар. торгівлі має менший негатив. вплив на споживачів всередині М. c. через здатність імпортерів ефективно впливати на рівень зовн.-торг. цін. Утворення М. с. зумовлює й зміну структури зовн.-екон. відносин країн-чл., оскільки заохочує ввезення на тер. М. с. капіталу замість ввезення товарів. Іноз. експортери, зацікавлені в освоєнні або розширенні присутності на великому ринку, де немає внутр. кордонів, але який захищений єдиним зовн. тарифом, часто обирають шлях створення вироб. підприємств на тер. М. с., що може сприяти прискоренню розвитку нових, перспектив. галузей нац. економіки та покращенню торг. і платіж. балансів країн-чл. Однак, створюючи умови для зростання обсягів торгівлі між країнами-чл., М. с. водночас призводять до т. зв. ефектів відхилення торгівлі, заміщуючи ввезення на єдину митну тер. конкурентоспроможніших (за звич. торг. умов) товарів із третіх країн на товари, які мають походження з країн-чл. При цьому споживачі можуть зазнавати втрат, оскільки будуть змушені купувати товари за вищими цінами внаслідок обмеження конкуренції. Обмеження внутр. конкуренції при створенні М. с. може призвести до посилення монопол. положення окремих компаній на ринку М. с. і стимулювати зростання цін замість інновац. розвитку виробництва. Отже, можливість підвищення рівня протекціонізму внаслідок запровадження М. с. створює принцип. невизначеність щодо сукуп. впливу цього утворення на торгівлю та добробут країн-чл. До проблем. наслідків утворення М. с. зараховують і підпорядкування торг. політики його відносно слабших чл. економічно і політично потужнішим учасникам — з відповід. обмеженням суверенітету щодо формулювання та проведення торг. політики. У регіон. об’єд­наннях, чл. яких є країни з різним екон. і політ. потенціалом, вступ «малої» країни до М. с. фактично означає прив’язку її зовн.-екон. політики до політики найвпливовішої країни або країн-лідерів. На практиці такі міркування обме­жують використання цієї форми об’єднання у деяких регіонах світу, зокрема у Сх. Азії та Пн. Америці. На поч. 2017 у світі функціонувало лише 15 М. с. із майже 300 зареєстров. у СОТ регіон. торг. утворень. При цьому в чистому вигляді М. с. як самост. форму регіон. екон. інтеграції застосовують нечасто і здебільшого у якості початк. форми ведення спіл. екон. політики у більш комплексних інтеграц. формуваннях, орієнтов. на формування спіл. ринків або екон. союзів. Знач. поширення М. с. набули на Афр. континенті, що зумовлено невисоким рівнем розвитку більшості країн та їхньою низькою інституц. і ресурс. спроможністю самостійно проводити ефективну зовн.-екон. політику. Окрім Пд.-афр. митного союзу, як самост. організації, М. с., як складові більш комплексних інтеграц. відносин, функціонують у рамках Зх.-афр. екон. і валют. союзу, Екон. співтовариства зх.-афр. держав, Сх.-афр. співтовариства, Спіл. ринку країн Сх. та Пд. Африки, Екон. і валют. співтовариства Центр. Африки. Ін. регіон — Лат. Америка, де створ. Пд. спіл. ринок, який також первісно формувався саме як М. с., а також інші інтеграц. об’єднання з елементами М. с. — Андське співтовариство, Кариб. співтовариство і спіл. ринок, Центр.-амер. спіл. ринок. Процеси формування М. с. охопили і регіон араб. Сходу (Араб. спіл. ринок, Рада співробітництва араб. країн Перської затоки). Найпотужнішим утворенням з елементами М. с. є Європейський Союз. У розвитку Європ. екон. співтовариства (попередника ЄС) процес оформлення М. с. завершений ще 1968, і саме на цій основі європ. інтеграц. процес перейшов на вищі рівні свого розвитку — спіл., а згодом і єдиний ринок, екон. та валют. союз. Незважаючи на інкорпорацію його механізмів у склад нинішнього єдиного європ. ринку, як міжнар.-правова форма М. с. донині залишається відносно автоном. структурою, членство в якому можливе й для країн, що не є чл. ЄС (напр., Туреччина, Андорра, Сан-Маріно). Утворення М. с. на пострад. просторі передбачено ще у 1990-х рр. — відповідно до угоди про Митний союз Білорусі, Казахстану та РФ (1995) і договору зазнач. країн і Киргизстану й Таджикистану про М. с. та Єдиний екон. простір (1999), які від 2000 мали формуватися у рамках Євразій. екон. співтовариства. Проте через недостатню інституц. та політ. готовність до реалізації цього проекту 2007 підписано договір про створення єдиної митної тер. та формування М. c. у складі 3-х країн — Білорусі, Казахстану та РФ, який розпочав свою діяльність лише 2010. Від 2015 цей М. с. інтегров. у структуру Євразій. екон. союзу, до якого приєдналися Вірменія та Киргизстан. Незважаючи на значне просування щодо створення євразій. механізмів М. с., його формування все ще не можна вважати повністю завершеним: між країнами-чл. залишаються помітні розбіжності та неузгодженості у використанні механізмів торгівлі й торг. політики (період. запровадження тих чи ін. торг. заборон, обмежень транзиту товарів, випадки відновлення контролю на кордонах країн-чл. тощо). Україна не бере участі в жод­ному об’єднанні, якому притаманні функції М. с. 2010–13 у державі тривала жорстка політ. боротьба навколо альтернативи — приєднання до євразій. М. с. чи підписання угоди про асоціацію з ЄС. 2014 Україна обрала курс асоціації з ЄС, відкинувши ідею інтеграції до М. с.

Завантажити статтю