Митні союзи

МИ́ТНІ СОЮ́ЗИ — форма між­народного економічного обʼ­єд­на­н­ня (інтеграції), у рамках якої країни-учасниці за­проваджують не лише режим вільної торгівлі (скасува­н­ня імпорт­них тарифів і кількісних обмежень імпорту), але й спільний митний тариф та інші елементи спільної торговельної політики щодо третіх країн. У межах М. с. утворюють єдину митну тер., скасовують процедури митного контролю на внутр. кордонах країн-чл. спів­товариства, що до­зволяє забезпечити без­пере­шкод. рух товарів їхніми територіями. Окрім знач. при­скоре­н­ня товарообігу та отрима­н­ня ін. пере­ваг від режиму взаєм. торгівлі у від­носинах країн-чл., членство у М. с. дає можливість впливати на формува­н­ня умов торгівлі на між­нар. ринках, а також на процеси прийня­т­тя рішень у між­нар. організаціях. Це, зокрема, до­зволяє «малим» країнам користуватися під час між­нар. пере­мовин та узгодже­н­ня між­нар. договорів і комерц. контрактів пере­вагами, які за­звичай мають лише «великі» країни. В умовах існува­н­ня М. с. за­стосува­н­ня заходів протекціонізму в між­нар. торгівлі має менший негатив. вплив на споживачів всередині М. c. через здатність імпортерів ефективно впливати на рівень зовн.-торг. цін. Утворе­н­ня М. с. зумовлює й зміну структури зовн.-екон. від­носин країн-чл., оскільки за­охочує ввезе­н­ня на тер. М. с. капіталу замість ввезе­н­ня товарів. Іноз. екс­портери, зацікавлені в освоєн­ні або роз­ширен­ні присутності на великому ринку, де немає внутр. кордонів, але який захищений єдиним зовн. тарифом, часто обирають шлях створе­н­ня вироб. під­приємств на тер. М. с., що може сприяти при­скорен­ню роз­витку нових, пер­спектив. галузей нац. економіки та покращен­ню торг. і платіж. балансів країн-чл. Однак, створюючи умови для зро­ста­н­ня обсягів торгівлі між країнами-чл., М. с. водночас призводять до т. зв. ефектів від­хиле­н­ня торгівлі, заміщуючи ввезе­н­ня на єдину митну тер. конкуренто­спроможніших (за звич. торг. умов) товарів із третіх країн на товари, які мають походже­н­ня з країн-чл. При цьому споживачі можуть за­знавати втрат, оскільки будуть змушені купувати товари за вищими цінами внаслідок обмеже­н­ня конкуренції. Обмеже­н­ня внутр. конкуренції при створен­ні М. с. може при­звести до посиле­н­ня монопол. положе­н­ня окремих компаній на ринку М. с. і стимулювати зро­ста­н­ня цін замість ін­новац. роз­витку виробництва. Отже, можливість під­вище­н­ня рівня протекціонізму внаслідок за­провадже­н­ня М. с. створює принцип. неви­значеність щодо сукуп. впливу цього утворе­н­ня на торгівлю та добробут країн-чл. До про­блем. наслідків утворе­н­ня М. с. зараховують і під­порядкува­н­ня торг. політики його від­носно слабших чл. економічно і політично потужнішим учасникам — з від­повід. обмеже­н­ням суверенітету щодо формулюва­н­ня та проведе­н­ня торг. політики. У регіон. обʼєд­на­н­нях, чл. яких є країни з різним екон. і політ. потенціалом, вступ «малої» країни до М. с. фактично означає привʼязку її зовн.-екон. політики до політики най­впливовішої країни або країн-лідерів. На практиці такі міркува­н­ня обме­жують викори­ста­н­ня цієї форми обʼ­єд­на­н­ня у деяких регіонах світу, зокрема у Сх. Азії та Пн. Америці. На поч. 2017 у світі функціонувало лише 15 М. с. із майже 300 зареєстров. у СОТ регіон. торг. утворень. При цьому в чистому ви­гляді М. с. як самост. форму регіон. екон. інтеграції за­стосовують нечасто і здебільшого у якості початк. форми веде­н­ня спіл. екон. політики у більш комплексних інтеграц. формува­н­нях, орієнтов. на формува­н­ня спіл. ринків або екон. союзів. Знач. пошире­н­ня М. с. набули на Афр. континенті, що зумовлено невисоким рівнем роз­витку більшості країн та їхньою низькою ін­ституц. і ресурс. спроможністю само­стійно проводити ефективну зовн.-екон. політику. Окрім Пд.-афр. митного союзу, як самост. організації, М. с., як складові більш комплексних інтеграц. від­носин, функціонують у рамках Зх.-афр. екон. і валют. союзу, Екон. спів­товариства зх.-афр. держав, Сх.-афр. спів­товариства, Спіл. ринку країн Сх. та Пд. Африки, Екон. і валют. спів­товариства Центр. Африки. Ін. регіон — Лат. Америка, де створ. Пд. спіл. ринок, який також первісно формувався саме як М. с., а також інші інтеграц. обʼ­єд­на­н­ня з елементами М. с. — Андське спів­товариство, Кариб. спів­товариство і спіл. ринок, Центр.-амер. спіл. ринок. Процеси формува­н­ня М. с. охопили і регіон араб. Сходу (Араб. спіл. ринок, Рада спів­робітництва араб. країн Перської затоки). Найпотужнішим утворе­н­ням з елементами М. с. є Європейський Союз. У роз­витку Європ. екон. спів­товариства (попередника ЄС) процес оформле­н­ня М. с. завершений ще 1968, і саме на цій основі європ. інтеграц. процес пере­йшов на вищі рівні свого роз­витку — спіл., а згодом і єдиний ринок, екон. та валют. союз. Не­зважаючи на інкорпорацію його механізмів у склад нинішнього єдиного європ. ринку, як між­нар.-правова форма М. с. донині залишається від­носно автоном. структурою, членство в якому можливе й для країн, що не є чл. ЄС (напр., Туреч­чина, Андор­ра, Сан-Маріно). Утворе­н­ня М. с. на пострад. просторі перед­бачено ще у 1990-х рр. — від­повід­но до угоди про Митний союз Білорусі, Казах­стану та РФ (1995) і договору за­знач. країн і Киргиз­стану й Таджики­стану про М. с. та Єдиний екон. про­стір (1999), які від 2000 мали формуватися у рамках Євразій. екон. спів­товариства. Проте через недо­статню ін­ституц. та політ. готовність до реалізації цього проекту 2007 під­писано договір про створе­н­ня єдиної митної тер. та формува­н­ня М. c. у складі 3-х країн — Білорусі, Казах­стану та РФ, який роз­почав свою діяльність лише 2010. Від 2015 цей М. с. інтегров. у структуру Євразій. екон. союзу, до якого при­єд­налися Вірменія та Киргиз­стан. Не­зважаючи на значне просува­н­ня щодо створе­н­ня євразій. механізмів М. с., його формува­н­ня все ще не можна вважати повністю завершеним: між країнами-чл. залишаються помітні роз­біжності та не­узгодженості у викори­стан­ні механізмів торгівлі й торг. політики (період. за­провадже­н­ня тих чи ін. торг. заборон, обмежень транзиту товарів, випадки від­новле­н­ня контролю на кордонах країн-чл. тощо). Україна не бере участі в жод­ному обʼ­єд­нан­ні, якому притаман­ні функції М. с. 2010–13 у державі тривала жорстка політ. боротьба навколо альтернативи — при­єд­на­н­ня до євразій. М. с. чи під­писа­н­ня угоди про асоціацію з ЄС. 2014 Україна обрала курс асоціації з ЄС, від­кинувши ідею інтеграції до М. с.

Завантажити статтю