Митрофан (Абрамов)
МИТРОФА́Н (Абрамов Микола Іванович; 1876, слобода Стара Мілова, нині село Воронез. обл., РФ — 04. 11. 1945, Белґрад) — церковний діяч РПЦ і Сербської православної Церкви. Югослав. орден св. Сави 2-го ступеня (1937). У 1898 закін. Воронез. духовну семінарію, 1902 — Казан. духовну академію зі ступ. канд. богослов’я (Росія). Був єпархіал. місіонером у Волин. (1904–15) і Харків. (1915–16) єпархіях. Уклав «Православный противосектантскій катихизисъ» (Ж., 1909). У 1907 прийняв чернечий постриг, возвед. у сан ієромонаха, від 1910 — архімандрит. 1916 хіротонізов. на єпископа Сумського, вікарія Харків. єпархії. 1919 очолював комітет допомоги біженцям духовного звання при Тимчас. вищому церк. упр. Пд.-Сх. Росії. 1920 емігрував до Югославії. 1922 прийнятий до кліру Серб. православ. Церкви. Відтоді — настоятель серб. монастирів св. Стефана, св. Романа, Раковиця, Високі Дечани. Від 1944 — на спокої.
Завантажити статтю
Людина 