Михаїл (Лярош)
МИХАЇ́Л (Лярош Філіп; 26. 03. 1943, м. Нейї-сюр-Сен, Франція — 14. 04. 2022) — церковний діяч УПЦ КП. Доктор богослов’я (1988). Навч. в Інституті св. Діонісія (Париж, 1966–69). Належав до Сен-Деній. єпархії РПЦ за кордоном, після її скасування від 1966 — до Православ. кафолич. Церкви Франції. 1967 єпископом Іоанном-Нектарієм висвячений у диякона, 1969 — хіротонізований на ієрея. 1972 Православну кафоличну Церкву Франції було прийнято в юрисдикцію Румун. Православ. Церкви, а М. возведено у сан протоієрея й нагороджено Патріаршим Хрестом. Того ж року він заснував побл. Парижа парафію на честь св. Михайла і Нектарія Егінського. 1996 перейшов у юрисдикцію УПЦ КП, прийняв чернецтво, возведений у сан архімандрита і рукопоклад. на єпископа Ліонського. Відтоді — архієпископ Ліонський, Паризький і всієї Франції. 25 червня 1998 рішенням Священ. Синоду під головуванням Патріарха Філарета (Денисенка) його возведено у сан митрополита Паризького, до юрисдикції якого належить вся Франція. Від 2019 був митрополитом Корсунським ПЦУ.
Автор праць із богослов’я, православ. аскези, еклезіології, історії Церкви, перекладених румун., польс., італ., португал. мовами.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Théotokos, Marie Mère de Dieu dans la spiritualité Orthodoxe. Sisteron, 1981; Une seule chair, L’aventure mystique du couple. Paris, 1984; La vie en Son Nom, La prière du nom de Jésus et ses méthodes spirituelles. Paris, 1992; Secondes Noces. Paris, 1996; Être à deux ou les traversées du couple. Paris, 2000; La papauté orthodoxe. Les origines historiques du papisme du Patriarcat de Constantinople et sa guerre ecclésiologique avec le Patriarcat de Moscou. Paris, 2004; Перша Українська Автокефалія. К., 2015.