МИХАЙЛЕ́НКО Анатолій Григорович (22. 04. 1939, х. Комуна, нині с. Володимирівка Карлів. р-ну Полтав. обл. — 07. 06. 2007, Київ) — прозаїк, публіцист, журналіст. Член НСПУ (1981). Заслужений журналіст України (1991). Премії ім. Я. Галана (1974), ім. Д. Нитченка (2001), ім. Д. Луценка (2004). Закін. Київський університет (1961). Від­тоді працював у Києві: у ЗМІ; 1977–83 — зав. ред. сучас. прози видавництва «Молодь»; 1983–84 — гол. ред. видавництва «Веселка»; 1984–93 — гол. ред. ж. «Україна та англомов. місяч. додатка «Юкрейн»; від 1993 — ред. від­ділу літ-ри, культури, мистецтва і політики г. «Вісті Центральної спілки споживчих товариств України» (ви­ступав із літ.-мист. роз­відками, політ. акцентами під псевд. Анатолій Орчик); від 1994 — кор. укр. тижневика в Австралії «Вільна думка». Дебютував 1969 зб. публіцистики та нарисів «Окриле­н­ня». Осн. теми творчості: події 2-ї світової вій­ни, життя українців в еміграції від Далекого Сходу Росії до Австралії, де побував двічі, та діячі нац. культури й укр. письмен­ництва. Порушував пита­н­ня про морал. якості людини, глибокі люд. почу­т­тя, дружбу й товариськість; у повістях моделював різні пласти життя, пройняті схожими почу­т­тями: тривогою і болем, бажа­н­ням привернути увагу до не­простих морал.-етич. про­блем, породжених по­двій. мора­л­лю, зокрема черствість, при­стосовництво, злість. Писав для дітей, висвітлював про­блеми молоді, зображав своїх героїв у пере­лом. моментах життя, коли в екс­тремал. ситуаціях формуються характери юнаків та дівчат. Твори М. друкували в збірниках, ви­даних у Києві та Москві, а також у перекл. білорус. та узбец. мовами. Автор і упорядник кн. творів укр. письмен­ників Австралії «Рідні голоси далекого континенту» (1993), кн. «Осін­нє золото» — про лауреатів літ.-мист. премії ім. Д. Луценка (2007; обидві — Київ). Здійснив літ. запис та впорядкува­н­ня кн. «Я козачка твоя, Україно» Р. Кириченко (П., 2003). У 1984 за повістю «Обеліск» на студії «Укртелефільм» знято худож. т/ф «Довге від­лу­н­ня», 1989 за повістю про українців Далекого Сходу «Зелений гай» — докум. т/ф з однойм. на­звою. Його іменем 2013 на­звано Карлів. рай. бібліотеку; 2014 у Варварів. заг.-осв. школі 1–3 ступ. (Карлів. р-н), яку закін. М., йому встановлено мемор. дошку.