Михайленко Ганна Василівна
МИХАЙЛЕ́НКО Ганна Василівна (30. 04. 1929, с. Михновець Турків. пов. Львів. воєводства, нині Підкарп. воєводства, Польща — 29. 09. 2015, Одеса, похов. у м. Трускавець Львів. обл.) — учасниця правозахисного руху. Ордени княгині Ольги 3-го ступеня (2005) і «За мужність» 1-го ступеня (2006). Закін. Львів. учител. інститут іноз. мов (1955). Учителювала, зокрема у с. Агафіївка (Любашів. р-н Одес. обл.), куди були переселені мешканці с. Михновець згідно з договором СРСР і Польщі про обмін тер.; від 1964 працювала в Одесі вихователькою в гуртожитку робітн. молоді, перекладачем тех. літ-ри, бібліотекарем у школі, на залізнич. підприємстві. 1971 познайомилася з Н. Строкатою-Караванською та приєдналася до групи одес. правозахисників. Брала участь у захисті заарешт. Н. Строкатої-Караванської, О. Різниченка, Л. Тимчука, В. Барладяну-Бирладника; мовчаз. демонстрації на знак протесту проти порушень прав людини в СРСР побл. пам’ятника О. Пушкіну на Примор. бульварі (5 жовтня 1976); писала десятки листів і статей на захист репрес., за що зазнала переслідувань з боку влади. 1977 за сфабриков. звинуваченням засудж. до 1 р. примус. робіт за місцем праці. Від 1976 співпрацювала з Укр. Гельсин. групою (УГГ), через кримінал. справу стала її неоголош. чл. (за порадою О. Мешко оскаржувала свій вирок у ЦК КПУ, зверталася до І. Драча з листами щодо обшуків, нападів, провокацій). Отримала право готувати і редагувати документи УГГ та підписувати їх іменами всіх чл. групи (на той час — 16), які дали на це письм. згоду (виходили в Москві та за кордоном). Під час черг. обшуку 20 лютого 1980 у М. вилучено документи УГГ, проти неї порушено справу за звинуваченням у антирад. агітації та пропаганді. У лютому 1981 суд виніс вирок про примус. лікування М., яку відправили до Казан. спец. психіатр. лікарні (РФ), де вона зазнала тортур. На захист М. виступили СФУЖО, міжнар. правозахисні організації («Група 24», Міжнар. амністія, «Американці за людські права в Україні» та ін.), Папа Римський Іван-Павло II. У лютому 1988 переведена до Одес. психіатр. лікарні, у травні того ж року звільнена. 1990 на запрошення Бостон. відділу Міжнар. амністії відвідала США, де її вітала укр. діаспора, опублікувала численні інтерв’ю. Дві незалежні експертизи довели, що М. ніколи не була психічно хворою. Брала активну участь у створенні товариства «Просвіта», Комітету солдат. матерів, Укр. Гельсин. спілки, очолювала Одес. організацію Всеукр. товариства політ. в’язнів і репрес., обл. організації УРП (1990–92) і Укр. консерватив. респ. партії (1992–98).
Рекомендована література
- Soviet Teacher Imprisoned in Mental Hospital // New York Teacher’s Newspaper. 1981, 28 June;
- Строката Н. Ганні Михайленко — два роки психіатричних тортур // Гомін України. 1982, 27 жовт.;
- A. Szendiuch. Hanna Mykhailenko, ex-Soviet prisoner, arrives in Boston // The Ukrainian Weekly. 1990, 7 Jan.;
- Різників О. Свіча, що горить вночі. Г. Михайленко 70. О., 1999;
- Донька Одеси. Ніна Строката в документах і спогадах. О., 2005;
- Одеська хвиля: Док., твори, спогади в’язнів сумління. О., 2006.
Завантажити статтю
.jpg)
Людина 
