Михайленко Петро Петрович
МИХАЙЛЕ́НКО Петро Петрович (02(15). 09. 1914, с. Піщане, нині Бєлгород. обл., РФ — 01. 06. 2008, Київ) — правознавець. Доктор юридичних наук (1953), професор (1955), академік АПрНУ (1996). Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Ордени «За заслуги» 3-го ступеня (1994), князя Ярослава Мудрого 5-го (1999) і 4-го (2004) ступ., Богдана Хмельницького 3-го ступеня (1999). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Дніпроп. ІНО (нині Дніпро, 1934), Військ.-юрид. академію (Москва, 1945). Від 1946 працював у Львів. університеті: від 1949 — завідувач кафедри кримінал. права, процесу і криміналістики та декан юрид. ф-ту; 1956–57 — старший науковий співробітник Сектору держави і права АН УРСР; від 1958 — нач. каф. спец. дисциплін, водночас 1960–71 — заступник нач. ВШ МВС УРСР (обидві — Київ); від 1971 — нач. Київ. н.-д. лаб. і 1-й заст. нач. ВНДІ МВС СРСР. 1956 ЦК КПУ признач. головою делегації РМ УРСР в ООН, брав участь у розробленні та підписанні Міжнар. додатк. Женев. конвенції «Про рабство, работоргівлю, інститути та звичаї, схожі з рабством». Був представником від УРСР у Комісії з прав людини ООН (1957). Паралельно із наук. діяльністю у центр., обл. і відом. архівах вивчав матеріали про становлення та розвиток укр. держави та права (дійшов до висновку, що рос. законодавство не завжди було первісним щодо укр.); у праці «Борьба с преступностью в Украинской ССР» (1 т., К., 1966) опублікував декрети ВУЦВК, якими 1920 укр. мові надано статус державної. 1974 за звинуваченнями у бурж. націоналізмі та дискредитації органів внутр. справ виключений із партії, позбавлений наук. ступ. та вчених звань і звільнений із роботи. 1990 секретаріат ЦК КПУ визнав усі звинувачення безпідставними. Від 1992 — професор кафедри кримінал. права Нац. академії внутр. справ (Київ). Наукові дослідження: кримінологія, кримінал. право та політика, історія правосуддя від Київ. Русі до сучас. України, історія міліції України.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Нариси з історії кримінального законодавства УРСР. К., 1959; Предупреждение преступлений — основа борьбы за искоренение преступности. Москва, 1964 (співавт.); Борьба с преступностью в Украинской ССР. К., 1966. Т. 1; 1967. Т. 2 (співавт.); Уголовное право Украины. Общая часть: Учеб. К., 1995; Історія міліції України у документах і матеріалах. К., 1997. Т. 1; 1999. Т. 2; 2000. Т. 3 (співавт.); Кримінальне право, кримінальний процес та кримінологія (статті, доповіді, рецензії). К., 1999; Курс кримінології: Підруч. Кн. 1–2. К., 2001 (співавт.); Кримінальне право України. Загальна частина: Навч. посіб. К., 2006 (співавт.); Рецидивна злочинність в Україні. К., 2009 (співавт.).
Рекомендована література
- Вергель Ю. Г. Академик П. Ми-хайленко: Страницы жизни. К., 1997;
- Шитова Л. И. Человек тысячелетия. К., 2000;
- Її ж. Живая легенда. К., 2004;
- Джужа О. М., Довбня В. А. Наукова спадщина академіка Петра Петровича Михайленка. К., 2008;
- Калиновський В., Матвієнко К. Академік Петро Михайленко — засновник наукової школи історії органів внутрішніх справ України. К., 2014.