КИРІЯ́К Ілля Іванович (29. 05. 1888, с. Зава­л­ля, нині Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. — 28. 12. 1955, м. Едмонтон, провінція Альберта, Канада) — письмен­ник, громадський діяч, педагог у Канаді. Член УВАН (1950). Закінчив 6 класів народної школи в рідному селі. При­їхав до Канади 1907. Працював чорноробом у Канаді й США: у лісах Кенори (провінція Онтаріо), на прокла­дан­ні залізниці у Ґренд-Форкс (штат Мічиґан), у камʼяновугільних шахтах провінцій Альберта й Британська Колумбія. По­зна­йомився з групою українських про­гресивних радикалів, став секретарем Осередку соціал-демократичного руху (там була добірна українська бібліотека, зокрема всі ви­да­н­ня НТШ, товариства «Просвіта»). Згодом працював у тижневику «Нова громада» в Едмонтоні. 1912 закінчив учительську семінарію «Англійська школа для іноземців» у Веґревілі (провінція Альберта). Учителював до 1936. На­вчався в Ін­ституті ім. Петра Могили (Саскатун). Згодом — секретар Союзу українців-само­стійників. 1940–42 — ректор Ін­ституту ім. Грушевського в Едмонтоні. 1949–53 — урядовець Пів­нічно-Альбертської залізниці. Автор віршів, коротких оповідань з українсько-канадської тематики. Першу новелу «Гіркий сон» опублікував у часописі «Нова громада» на початку 1920-х років. Роман-трилогію «Сини землі» (Едмонтон, 1939–45) написав у формі сімейної хроніки Григорія Воркуна як роз­логий художньо-документальний твір про перших українських поселенців у провінції Альберта від 1890-х років до початку 2-ї світової війни. Роман від­значається мистецьким реалізмом, глибоким зна­н­ням і ро­зумі­н­ням народного життя, психіки перших поселенців та їхніх дітей; написаний покутським діалектом із викори­ста­н­ням прислівʼїв, приказок. М. Лучкович 1956 зробив скорочений пере­клад цього твору англійською мовою під на­звою «Sons of the Soil» (Торонто, 1959).