Михайлів Юхим Свиридович
МИХА́ЙЛІВ Юхим Свиридович (16(28). 10. 1885, м. Олешки Таврій. губ., нині Херсон. обл. — 15. 07. 1935, м. Котлас Архангел. обл., РФ) — живописець, графік, мистецтвознавець, поет. Закін. Херсон. реал. (екстерном, 1897), Строганов. худож.-пром. (Москва, 1906) училища, Моск. училище живопису, скульптури та архітектури (1910; майстерня В. Сєрова). Перебуваючи на військ. службі у Катеринославі (нині Дніпро), 1911–12 розписав Хрестовоздвижен. церкву, збирав зразки нар. мистецтва та оформив панно для Музею старожитностей. Працював у ред. часопису «Новь» (Москва), згодом — завідувач відділу ілюстрацій; оформляв ж. «Детское чтение». Від 1917 — у Києві. 1918 — викладач Миргород. керам. інституту (нині Полтав. обл.). Голова Київ. філії Асоц. художників Червоної України (1919). Працював у худож.-пром. відділі при комісаріаті мистецтв. Член колегії Всеукр. відділу мистецтв Наркомосу. Від 1920 — викладач Київ. ІНО. Очолював Київ. губерн. комітет охорони пам’яток мистецтва й старовини (1920), Київ. мист.-пром. школу, Комітет пам’яті М. Леонтовича (1921). Друкував вірші у періодиці від 1912, ж. «Шлях» (1917), видавництві «Ґрунт» (1918). Створював живописні пейзажі, натюрморти, символічно-філос. композиції, темат. картини, книжк. іл., обкладинки, афіші. Брав участь у респ. і всесоюз. виставках. Для творчості М. притаманні багатозначність худож. мови, філос.-поет. алегоризм і символіка; в остан. творах перейшов на позиції реалізму. Автор дослідж. «Гончарна кераміка на Україні» (Відень, 1921), «Михайло Жук», «Григорій Дядченко» (обидва — Харків, 1931), «Т. Шевченко», «Українська пісня в московському лубку»; ст. «Фрагменти спогадів про Г. І. Нарбута» // «Бібліологічні вісті» (1926, № 3); у ж. «Життя й революція» — ст. «Георгій Нарбут» (1926, № 10), «Шляхи української кераміки» (1926, № 11–12), «Майстер фарби і колориту» [про О. Мурашка], 1928, № 10), «Леонід Позен» (1929, № 7–8), «Нове різьбярство України» (1929, № 12). У 1934 безпідставно заарешт., за звинуваченням у підготовці зброй. повстання засланий до м. Котлас. Реабіліт.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Сумна подія» (1904), «Пороги» (1908), «Музика водоспадів», «Творець Бога», триптих «Україна» (усі — 1914), «Загублена воля» (1916), «Ой чого ти почорніло, зеленеє поле?» (1918), «Музика зір» (1919), «Руїни слави» (1920), «Мій сон», «Червоний кінь» (обидва — 1921), «Загублена булава» (1922), «За завісою життя» (1923), «Гільйотина», «Прометей» (обидва — 1924), «Закуте мистецтво», «Вітряк на тлі місячного сяйва», «Циганка», «Сум Ярославни» (усі — 1925), «Старий цвинтар», «Зруйнований спокій», «Блукаючий дух», «Вітряк», «Весна» (усі — 1927), «Веселка» (1928), «Чайка», «Гетьманський намет» (обидва — 1930), «Жовті азалії» (1933).
Літ.: Певний Б. Про реабілітацію та життя і творчість Юхима Михайлова // Сучасність. 1987. № 12; Юхим Михайлів. Його життя і творчість, 1885–1935. Нью-Йорк, 1988; П’ядик Ю. «… І взяв з собою кошик мрій» // Наука і культура. Україна. 1989. Вип. 23; Чапленко Ю. Український музика пензля // ОМ. 1997. № 1; П’ядик Ю. Юхим Михайлів: Життя і творчість. К., 2004; Михайлів Юхим // Укр. митці у світі: Мат. до історії укр. мистецтва ХХ ст. Л., 2013.
Фотоілюстрації
. 1916. papir, pastely.jpg "«Блукаючий дух» із триптиха «Соната України» (центральна частина). 1916. Папір, пастель")
. 1916. papir, pastely.jpg "«Старий цвинтар» із триптиха «Соната України» (ліва частина). 1916. Папір, пастель")
Завантажити статтю
Людина 
