Михайлівка
МИХА́ЙЛІВКА — селище міського типу Запорізької області, райцентр. Михайлів. селищ. раді підпорядк. села Вовківка, Нововолодимирівка, Тарсалак (до 2016 — Жовтневе), Першотравневе, Петрівка. М. знаходиться за 70 км від обл. центру та 7 км від залізнич. ст. Пришиб. За переписом насел. 2001, у М. проживали 13 726 осіб (складає 91 % до 1989); станом на 1 січня 2017 — 12 264 осіб; переважно українці. Площа 3,3 км2. В околицях М. знайдено артефакти епохи пізньої бронзи, скіф. і сармат. часів, кочівників 10–13 ст. С-ще утворилося на поч. 19 ст. внаслідок злиття кількох хуторів. Перший хутір заснував 1805 виходець із Полтавщини Михайло Чудновський, ім’ям якого назвали пізніше слободу, де 1810 збудовано та освячено кам’яну церкву. Місц. селяни спочатку займалися переважно скотарством. Від 1838 М. — волос. центр Мелітоп. пов. Таврій. губ. 1866 у селі було 1415 дворів, мешкали 9160 осіб, діяли 3 школи, церква, синагога, 3 заїжджі двори, проводили щотижневі базари та 2 ярмарки на рік. 1915 працювали ваграноч., бричк., миловар. заводи, кондитер. ф-ка, паровий млин, 2 олійниці, функціонували 3 церкви, синагога. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Від 1923 — райцентр Мелітоп. округи, від 1932 — Дніпроп., від 1939 — Запоріз. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 4 жовтня 1941 до 27 жовтня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воювали 2310 жит. Михайлівщини, серед них — Герої Рад. Союзу Є. Биковський, М. Доліна, І. Найдьонов, Є. Носаль та Ф. Павловський (усім встановлено погруддя побл. мемор. комплексу «Клятва»), повний кавалер ордена Слави В. Папуча. У брат. могилах похов. понад 1,3 тис. воїнів-визволителів. У 1960-х рр. с.-г. артілі об’єднано в 5 колгоспів, у яких працювали Герої Соц. Праці Г. Водяницький, Ф. Левченко, С. Сарбаш, Л. Сисюк. Від 1965 — смт. У М. — вище профес. училище, навч.-виховні комплекси «заг.-осв. школа-г-зія» та «дошкіл. навч. заклад-заг.-осв. школа», 2 заг.-осв. школи, 2 дитсадки, дит. муз. школа, центр дит. творчості, ДЮСШ; Михайлівський краєзнавчий музей ім. Д. Онопрієнка, рай. Будинок культури, рай. б-ки для дорослих і дітей; територіал. мед. об’єдн., 6 амбулаторій сімей. медицини; 3 банків. установи. Виходить рай. г. «Михайлівські новини». Є парк ім. М. Чудновського. Збереглися криниця (викопано 1805), волосна управа (1901; нині краєзн. музей), євр. молитов. будинок (1912; нині рай. упр. соц. захисту). Діють Свято-Покров. та Свято-Микол. церкви УПЦ МП. Встановлено погруддя Т. Шевченка, пам’ятні знаки жертвам голодомору 1932–33 і воїнам-афганцям. Серед видат. уродженців — економіст, чл.-кор. НАНУ А. Савченко, лікарі Л. Голубович, О. Тимченко, триботехнік Л. Івщенко; поет М. Лиходід; співаки О. Кириченко, Є. Холодов, хор. диригент Ж. Косинський, бандурист В. Дезенко.
Рекомендована література
- Руденко М. Історія Михайлівки у книгах // Михайлів. новини. 2002, 21 верес.;
- Святкування 200-річного ювілею Михайлівки // Там само. 2010, 2 черв.;
- Могилевська Н. Михайлівка. З любов’ю до рідного краю. Х., 2015.
Фотоілюстрації
