Михайлівка
МИХА́ЙЛІВКА — село Канівського району Черкаської області. Підпорядк. Хмільнян. сільс. раді. Знаходиться на р. Рось (притока Дніпра), за 15 км від райцентру та 6 км від автомобіл. шляху Черкаси–Мошни–Софіївка–Канів; на Пн. прилягає до с. Хмільна. Побл. ростуть значні ліс. масиви. Охороняється заг.-зоол. заказник місц. значення Колонія річкових бобрів (від 2002, 0,5 га). На тер. Михайлів. лісництва (4566 га) — заказник Михайлівський (1979, 21 га) і пам’ятки природи Вікові дуби (1,3 га), Ділянка вікових дубів (0,7 га; обидві — 1975; усі — ботан.). За переписом насел. 2001, проживали 420 осіб; станом на 2017 — бл. 300 осіб; переважно українці. Виявлено поселення зарубинец. та черняхів. культур і давньорус. періоду (на думку дослідників, саме в цей час й виникла М.). Після Люблін. унії 1569 від Великого князівства Литовського М. відійшла до Польщі. Жит. брали участь у козац.-селян. повстаннях у 1-й пол. 17 ст., Визв. війні під проводом Б. Хмельницького, повстанні під керівництвом фастів. полковника С. Палія, гайдамац. русі та Коліївщині. За Зборів. (1649) та Білоцерків. (1651) реєстрами — сотенне містечко Канів. полку. 1649 командував 98-ма михайлів. козаками сотник Данило Юхимович. За Андрусів. перемир’ям 1667 і Прут. миром 1711 М. залишали під владою Польщі. 1700 зведено Михайлів. церкву, на місці якої потім зводили нові храми, зокрема й у серед. 18 ст. і на поч. 19 ст. Після 2-го поділу Польщі 1793 — у межах Рос. імперії. 1795 — 1910-і рр. — у складі Черкас., 1910-і рр. — 1922 — Канів., 1922–23 — Богуслав. пов.; 1797–1925 — Київ. губ. Тривалий час село належало графам Браницьким. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–25 — у складі Корсун., 1925–27 — Черкас., 1927–30 — Шевченків. округ; 1932–54 — Київ., від 1954 — Черкас. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від серпня 1941 до лютого 1944 — під нім.-фашист. окупацією. У рад. період діяли школа та клуб. 1998 через Рось зведено великий залізобетон. міст. Нині є б-ка. Багато селян працює у Хмільнян. філії підприємства «Укршампіньйон». Серед видат. уродженців — поетеса, перекладач С. Жолоб, архітектор С. Сліпець.
Рекомендована література
- Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. К., 1865;
- Біла Церква, 2005;
- 2013;
- Наш рідний край. К., 1993;
- Канівський район: від витоків до сьогодення. К., 2008.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
