МИХА́ЙЛІВСЬКА (СВЯ́ТО-МИХА́ЙЛІВСЬКА) ЦЕ́РКВА Зведена 1769 у м-ку Зіньків (нині село Віньковец. р-ну Хмельн. обл.) коштом парафіян, є однією з найвиразніших памʼяток поділ. дере­вʼяної церк. архітектури. Тризрубна, до бабинця в 19 ст. прибудовано невеликий закритий ґанок зі спів­мірним з усією спорудою верхом. Серед. зруб у плані — квадрат із обтятими кутами, внаслідок чого він має ви­гляд восьми­гран­ника. Із Сх. і Зх. до нього прилягають прямокутники вівтаря й бабинця також із обтятими зовн. кутами. Перший ярус (за висотою вдвічі вищий, ніж другий) вивершується спільним для 3-х зрубів заломом, із якого виростають зруби від­окремлених 3-х верхів. Верх над навою накритий масивнішою й вищою центр. банею. Над банями під­несені ліхтарики й маківки. В інтерʼєрі всі 3 зруби обʼ­єд­нано в один про­стір за допомогою арок-вирізів. При основі залому облаштовані стяжки-скоби, вкриті різьбле­н­ням. Вони посилюють гру світлотіней вертикал. і похилих площин залому. Вдало зна­йдене спів­від­ноше­н­ня між роз­мірами зрубів і нахилом залому створює ефект висотного роз­кри­т­тя простору, що є однією з прикмет. особливостей укр. церк. будівництва. Над зх. зрубом церкви — хори. Вівтар на вис. 4,2 м зашитий стелею, що закриває купол. Вис. до зеніту серед. верху — 14 м, вся висота з верхом — 19 м. Вертикал. шалюва­н­ня стін храму в по­єд­нан­ні з різким злетом бань під­креслює під­несеність споруди вгору. Простота ліній та сумірність обʼємів храму створюють враже­н­ня монументальності й стрункості будівлі. Від рад. часів церква мала статус памʼятки деревʼяного зодчества і по­ступово занепадала. Нині належить УПЦ МП. До 2010 за держ. кошти завершено зовн. ре­ставрац. роботи, нині тривають внутрішні.