Михайлівська (Свято-Михайлівська церква)
МИХА́ЙЛІВСЬКА (СВЯ́ТО-МИХА́ЙЛІВСЬКА) ЦЕ́РКВА Зведена 1769 у м-ку Зіньків (нині село Віньковец. р-ну Хмельн. обл.) коштом парафіян, є однією з найвиразніших пам’яток поділ. дерев’яної церк. архітектури. Тризрубна, до бабинця в 19 ст. прибудовано невеликий закритий ґанок зі співмірним з усією спорудою верхом. Серед. зруб у плані — квадрат із обтятими кутами, внаслідок чого він має вигляд восьмигранника. Із Сх. і Зх. до нього прилягають прямокутники вівтаря й бабинця також із обтятими зовн. кутами. Перший ярус (за висотою вдвічі вищий, ніж другий) вивершується спільним для 3-х зрубів заломом, із якого виростають зруби відокремлених 3-х верхів. Верх над навою накритий масивнішою й вищою центр. банею. Над банями піднесені ліхтарики й маківки. В інтер’єрі всі 3 зруби об’єднано в один простір за допомогою арок-вирізів. При основі залому облаштовані стяжки-скоби, вкриті різьбленням. Вони посилюють гру світлотіней вертикал. і похилих площин залому. Вдало знайдене співвідношення між розмірами зрубів і нахилом залому створює ефект висотного розкриття простору, що є однією з прикмет. особливостей укр. церк. будівництва. Над зх. зрубом церкви — хори. Вівтар на вис. 4,2 м зашитий стелею, що закриває купол. Вис. до зеніту серед. верху — 14 м, вся висота з верхом — 19 м. Вертикал. шалювання стін храму в поєднанні з різким злетом бань підкреслює піднесеність споруди вгору. Простота ліній та сумірність об’ємів храму створюють враження монументальності й стрункості будівлі. Від рад. часів церква мала статус пам’ятки дерев’яного зодчества і поступово занепадала. Нині належить УПЦ МП. До 2010 за держ. кошти завершено зовн. реставрац. роботи, нині тривають внутрішні.
Рекомендована література
- Павлуцкій Г. Церкви въ м. Зиньковѣ Летичевскаго уѣзда // Древности Украины. Деревянные и каменные храмы. 1905;
- Юрченко П. Г. Дерев’яне зодчество України. 1949;
- Вечерський В. В. Українські дерев’яні храми. 2007 (усі — Київ).
Завантажити статтю
