Михайлівський район

МИХА́ЙЛІВСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у західній частині Запорізької області. На Зх. і Пн. межує з Василів., на Сх. — з Токмац., на Пд. — з Мелітоп. і Веселів. р-нами Запоріз. обл. Утвор. 1923 у складі Мелітоп. округи; 1932 — Дніпроп., 1939 — Запоріз. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від жовтня 1941 до жовтня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. За визволення Михайлівщини відбувалися запеклі бої. У брат. могилах на тер. р-ну похов. бл. 8 тис. рад. воїнів, зокрема в селах Бурчак, Володимирівка, Лиманівка, Любимівка, Мар’янівка, Нове Поле (Герої Рад. Союзу О. Власенко та С. Ляпота), Плодородне, Роздол, Старобогданівка, Тимошівка, Трудолюбимівка, Українка. Площа 1067 км². За переписом насел. 2001, у М. р. проживали 33 046 осіб (складає 92,4 % до 1989): українців — 74 %, росіян — 22,9 %, білорусів — 1,1 %, вірмен — 0,4 %, ромів — 0,3 %, корейців — 0,2 %, болгар і азербайджанців — по 0,1 %; станом на 1 січня 2017 — 28 963 особи; переважно українці. У М. р. — смт Михайлівка та Пришиб і 46 сіл. Лежить на Причорноморській низовині. Поверхня — низовинна плоска лесова рівнина. Подекуди місцевість розрізана балками та ярами. Розвідано Переверзев. родовище заліз. руд (запаси за категоріями А+В+С₁ 294 752 тис. т, С₂ –109 301 тис. т), Високів. (1399 тис. м³, палево-жовті та жовто-бурі суглинки з лінзами червоно-бурих глин, рідше пісків) і Михайлів. (914 тис. м³, темно-бурі суглинки) родовища цегляно-черепич. сировини. М. р. належить до посушливої, дуже теплої агрокліматич. зони. У пд.-сх. частині, на межі з Токмац. і Мелітоп. р-нами (побл. с. Старобогданівка), декілька км протікає р. Молочна (впадає у Молочний лиман). Там на схилах річк. долини видобувають буд. піски. Осн. джерело питної води — ґрунт. води, що залягають на глиб. 4–12 м. Пробурено низку свердловин, глиб. яких від 41 до 286 м. Частина насел. споживає воду з шахт. колодязів (глиб. від 4 до 20 м). 1968 розпочато будівництво Північно-Рогачицької зрошувальної системи, що проходить також і через Михайлівщину. Споруджено 12 ставків пл. 57,7 га. Ґрунти переважно чорноземні: звичайні малогумусні (65,5 тис. га), пд. (9,9 тис. га), лугові (22,9 тис. га). У лісонасадженнях ростуть білі акації, берести та ясени. Об’єкти природно-заповід. фонду: заказники місц. значення Старобогданівське урочища (26 га), 2 Цілинні ділянки вздовж залізниці (25 га; 10 га; усі — ботан., природоохорон. статус від 1980), Цілинна ділянка вздовж зрошувального каналу (14 га, ентомол., 1984). Є 9 парків. Пл. с.-г. угідь — 97,9 тис. га, з них орних земель — 91,4 тис. га. Розвинуті рослинництво (осн. культури: озима пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник) і тваринництво. Працюють 47 с.-г. підприємств (провідні: «Михайлів. райагропостач», «Нива», «Юлена», «Старобогданівське», «Алекс», ім. І. Мічуріна, «Прапор», «Світанок», «Лана», «Молодіжне») і 64 фермер. господарства («Таврія-Скіф», «Ітог», «Садове»). Р-н перетинають автошлях Москва–Сімферополь та колії Придніпров. залізниці (станції: Бурчацьк, Плодородна та Пришиб). У М. р. — Михайлів. вище профес. училище, 13 заг.-осв. і 10 дошкіл. навч. закладів, Михайлів. і Пришиб. дит. муз. школи; Михайлівський краєзнавчий музей ім. Д. Онопрієнка, рай. Центр дозвілля, рай., селищ. і 7 сільс. Будинків культури, 5 сільс. клубів, рай. б-ки для дорослих і дітей, селищна та 8 сільс. б-к; Михайлів. психоневрол. інтернат (с. Показне), територіал. мед. об’єдн., 16 амбулаторій сімей. лікаря та 4 фельдшер. пункти. Виходить рай. г. «Михайлівські новини». За межами Михайлівщини здобули популярність вокал. колектив «Мелодія» (кер. В. Дремлюга), театр танцю «Надія» (Н. Коваль; обидва — народні), колектив сучас. танцю «Дикий вогонь» (А. Годованець), оркестр духових інструментів (І. Олейченко) рай. Будинку культури, фольклор. колектив «Тавричанка» (Н. Панчак, народний), дит. танц. колектив «Алегро» (Н. Коваль) Роздол. Будинку культури, клуб спорт. бального танцю «Елегант» рай. Центру дозвілля (Ю. Терських, зразковий), вокал. колектив «Калинонька» Любимів. Будинку культури (А. Мальченко), вокал. колектив «Берегиня» (А. Бурико) та дит. танц. колектив «Жасмін» (О. Гноєва) Плодороднен. Будинку культури. Функціонує мережа спорт. секцій з волейболу, баскетболу, міні-футболу, настіл. тенісу, спорт. акробатики, вільної боротьби, гирьового спорту, важкої атлетики, карате та боксу; футбол. клуб «Таврія-Скіф» (с. Роздол); клуб «Шахова королева». Реліг. громади: УПЦ МП — 11, УАПЦ — 1, євангел. християн — 13, адвентистів сьомого дня — 2, свідків Єгови — 1, мусульман — 1. Виявлено 8 курганів (у Михайлівці — 3, селах Високе, Лиманівка, Роздол, Розівка, Тимошівка — по 1) та 34 кургани-могильники (у Михайлівці — 7, с. Старобогданівка — 9, с. Тимошівка — 5, селах Плодородне, Радісне, Трудолюбимівка — по 2, Барвінівка, Братське, Володимирівка, Підгірне, Роздол, Розівка, Українка — по 1). На Зх. від с. Старобогданівка — пам’ятка археології нац. значення Куляб-Могила (ранній бронз. вік). Збереглися млини в селах Зразкове та Мар’янівка (2-а пол. 19 ст.) і смт Пришиб (1908), кірха та нім. школа в с. Плодородне (кін. 19 — поч. 20 ст.), житл. будинок у с. Старобогданівка (поч. 20 ст.), будинок купця Кондакова (1905) і нар. початк. школа (1907) у с. Тимошівка. Серед видат. уродженців — фахівець у галузі гірн. металургії М. Бережний, економіст В. Волик, історик М. Лещенко (усі — с. Бурчак), філософ В. Бех (с. Мар’янівка), фахівець у галузі ракет. техніки А. Гудименко (смт Пришиб), фахівець у галузі механіки В. Кравцов (с. Старобогданівка); журналіст А. Горлов (с. Любимівка); повний кавалер ордена Слави М. Ігнатенко (с. Тимошівка), Герої Рад. Союзу Є. Носаль (с. Бурчак), І. Найдьонов (с. Тимошівка), В. Поляков (с. Старобогданівка).