Михайлівський район

МИХА́ЙЛІВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у західній частині Запорізької області. На Зх. і Пн. межує з Василів., на Сх. — з Токмац., на Пд. — з Мелітоп. і Веселів. р-нами Запоріз. обл. Утвор. 1923 у складі Мелітоп. округи; 1932 — Дні­проп., 1939 — Запоріз. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від жовтня 1941 до жовтня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. За визволе­н­ня Михайлівщини від­бувалися запеклі бої. У брат. могилах на тер. р-ну похов. бл. 8 тис. рад. воїнів, зокрема в селах Бурчак, Володимирівка, Лиманівка, Любимівка, Марʼянівка, Нове Поле (Герої Рад. Союзу О. Власенко та С. Ляпота), Плодородне, Роз­дол, Старобог­данівка, Тимошівка, Трудолюбимівка, Українка. Площа 1067 км². За пере­писом насел. 2001, у М. р. проживали 33 046 осіб (складає 92,4 % до 1989): українців — 74 %, росіян — 22,9 %, білорусів — 1,1 %, вірмен — 0,4 %, ромів — 0,3 %, корейців — 0,2 %, болгар і азербайджанців — по 0,1 %; станом на 1 січня 2017 — 28 963 особи; пере­важно українці. У М. р. — смт Михайлівка та Пришиб і 46 сіл. Лежить на Причорноморській низовині. Поверх­ня — низовин­на плоска лесова рівнина. Подекуди місцевість роз­різана балками та ярами. Роз­ві­дано Пере­верзев. родовище заліз. руд (запаси за категоріями А+В+С₁ 294 752 тис. т, С₂ –109 301 тис. т), Високів. (1399 тис. м³, палево-жовті та жовто-бурі су­глинки з лінзами червоно-бурих глин, рідше пісків) і Михайлів. (914 тис. м³, темно-бурі су­глинки) родовища це­гляно-черепич. сировини. М. р. належить до посушливої, дуже теплої агрокліматич. зони. У пд.-сх. частині, на межі з Токмац. і Мелітоп. р-нами (побл. с. Старобог­данівка), декілька км протікає р. Молочна (впадає у Молочний лиман). Там на схилах річк. долини видобувають буд. піски. Осн. джерело питної води — ґрунт. води, що залягають на глиб. 4–12 м. Пробурено низку свердловин, глиб. яких від 41 до 286 м. Частина насел. споживає воду з шахт. колодязів (глиб. від 4 до 20 м). 1968 роз­почато будівництво Пів­нічно-Рогачицької зрошувальної системи, що проходить також і через Михайлівщину. Споруджено 12 ставків пл. 57,7 га. Ґрунти пере­важно чорноземні: звичайні малогумусні (65,5 тис. га), пд. (9,9 тис. га), лугові (22,9 тис. га). У лісонасадже­н­нях ростуть білі акації, берести та ясени. Обʼєкти природно-заповід. фонду: заказники місц. значе­н­ня Старобог­данівське ур­очища (26 га), 2 Цілин­ні ділянки вздовж залізниці (25 га; 10 га; усі — ботан., природо­охорон. статус від 1980), Цілин­на ділянка вздовж зрошувального ка­налу (14 га, ентомол., 1984). Є 9 парків. Пл. с.-г. угідь — 97,9 тис. га, з них орних земель — 91,4 тис. га. Роз­винуті рослин­ництво (осн. культури: озима пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник) і тварин­ництво. Працюють 47 с.-г. під­приємств (провід­ні: «Михайлів. райагропо­стач», «Нива», «Юлена», «Старобог­данівське», «Алекс», ім. І. Мічуріна, «Прапор», «Світанок», «Лана», «Молодіжне») і 64 фермер. господарства («Таврія-Скіф», «Ітог», «Садове»). Р-н пере­тинають автошлях Москва–Сімферополь та колії Придні­пров. залізниці (станції: Бурчацьк, Плодородна та Пришиб). У М. р. — Михайлів. вище профес. училище, 13 заг.-осв. і 10 до­шкіл. навч. закладів, Михайлів. і Пришиб. дит. муз. школи; Михайлівський крає­­знавчий музей ім. Д. Оно­прі­єнка, рай. Центр до­зві­л­ля, рай., селищ. і 7 сільс. Будинків культури, 5 сільс. клубів, рай. б-ки для дорослих і дітей, селищна та 8 сільс. б-к; Михайлів. психоневрол. інтернат (с. Показне), територіал. мед. обʼ­єдн., 16 ам­булаторій сімей. лікаря та 4 фельд­шер. пункти. Виходить рай. г. «Михайлівські новини». За межами Михайлівщини здобули популярність вокал. колектив «Мелодія» (кер. В. Дремлюга), театр танцю «Надія» (Н. Коваль; обидва — народні), колектив сучас. танцю «Дикий вогонь» (А. Годованець), оркестр духових інструментів (І. Олейченко) рай. Будинку культури, фольклор. колектив «Тавричанка» (Н. Панчак, народний), дит. танц. колектив «Алегро» (Н. Коваль) Роз­дол. Будинку культури, клуб спорт. бального танцю «Елегант» рай. Центру до­зві­л­ля (Ю. Терських, зразковий), вокал. колектив «Калинонька» Любимів. Будинку культури (А. Мальченко), вокал. колектив «Берегиня» (А. Бурико) та дит. танц. колектив «Жасмін» (О. Гноєва) Плодороднен. Будинку культури. Функціонує мережа спорт. секцій з волейболу, баскетболу, міні-футболу, настіл. тенісу, спорт. акробатики, вільної боротьби, гирьового спорту, важкої атлетики, карате та боксу; футбол. клуб «Таврія-Скіф» (с. Роз­дол); клуб «Шахова королева». Реліг. громади: УПЦ МП — 11, УАПЦ — 1, євангел. християн — 13, адвентистів сьомого дня — 2, свідків Єгови — 1, мусульман — 1. Виявлено 8 курганів (у Михайлівці — 3, селах Високе, Лиманівка, Роз­дол, Ро­зів­ка, Тимошівка — по 1) та 34 кургани-могильники (у Михайлівці — 7, с. Старобог­данівка — 9, с. Тимо­шівка — 5, селах Плодородне, Радісне, Трудолюбимівка — по 2, Барвінівка, Братське, Володимирівка, Під­гірне, Роз­дол, Ро­зівка, Українка — по 1). На Зх. від с. Старобог­данівка — памʼят­ка археології нац. значе­н­ня Куляб-Могила (ран­ній бронз. вік). Збе­реглися млини в селах Зразко­ве та Марʼянівка (2-а пол. 19 ст.) і смт Пришиб (1908), кірха та нім. школа в с. Плодородне (кін. 19 — поч. 20 ст.), житл. будинок у с. Старобог­данівка (поч. 20 ст.), будинок купця Кондакова (1905) і нар. початк. школа (1907) у с. Тимошівка. Серед видат. уродженців — фахівець у галузі гірн. металургії М. Бережний, економіст В. Волик, історик М. Лещенко (усі — с. Бурчак), філософ В. Бех (с. Марʼянівка), фахівець у галузі ракет. техніки А. Гудименко (смт Пришиб), фахівець у галузі механіки В. Кравцов (с. Старобог­данівка); журналіст А. Горлов (с. Любимівка); повний кавалер ордена Слави М. Ігнатенко (с. Ти­мошівка), Герої Рад. Союзу Є. Носаль (с. Бурчак), І. Найдьонов (с. Тимошівка), В. Поляков (с. Старобог­данівка).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю