Михайлов Борис Олександрович
МИХА́ЙЛОВ Борис Олександрович (20. 12. 1959, м. Воркута, РФ — 25. 12. 2015, Київ) — живописець, графік. Чоловік О. Михайлової-Родіної, батько І. Михайлова. Мист. премія Ф. Кричевського (2006). Член НСХУ (1986). Закін. Інститут живопису, скульптури та архітектури в Ленінграді (нині С.-Петербург, 1984; викл. О. Мильников). Від 1985 — у Києві, де навч. у твор. майстернях АМ СРСР (1987–90; кер. Т. Голембієвська, С. Гри-гор’єв). Співпрацював із київ. видавництвом «Веселка» (від 1983). Основна галузь — станк. живопис. Учасник всеукр. і міжнародних художніх виставок від 1983. Персон. — у Ленінграді (1983), Києві (1992, 1996–99, 2005–07, 2009–10, 2014), Женеві (Швейцарія, 1999–2006), Берні (2000). Брав участь у розписах церкви Різдва Христового на пл. Поштова у Києві (2003–04). Створював пейзажі, портрети, натюрморти, картини на міфол., побут., істор. і реліг. тематику у фігурат. пластиці; іл. до книжок, скульптурні твори. Осн. у творчості М. — гармонія людини й природи. Деякі полотна зберігаються у Нац. музеї Т. Шевченка, НХМ України, Нац. музеї «Київ. картинна галерея», Музеї сучас. образотвор. мистецтва, галереї «А-Hous» (усі — Київ), Ізмаїл. картин. галереї (Одес. обл.), Кадіїв. худож.-істор. музеї (Луган. обл.), Музеї образотвор. мистецтва в Астані (Казахстан).
Додаткові відомості
- Основні твори
- цикли — «Пушкініана» (1980–2015), «Селянські та християнські натюрморти» (1991–2015), «Біблійні мотиви» (1992–2015), «Італійські пейзажі» (1996–98), «Присвячення» (1996–2009), «Ляльки» (2005–13); «Біля вікна» (1982), «Циганський вітер» (1990), «Увірування апостола Хоми», «Натюрморт із мисливським ріжком» (обидва — 1995), «Селянська плащаниця», «Давид» (обидва — 1997), «Вечеря в Еммаусі» (1999), «Ранньохристиянський натюрморт» (2006), «Ярмарок», «Білий натюрморт» (обидва — 2007), «Віола Даморе» (2009), «П’єроша» (2010), «Селянське срібло» (2015); іл. до кн. «Казки народів Африки» (1993), «Українські билини» (2002; обидві — Київ).