Михайлов Олександр Павлович

МИХА́ЙЛОВ Олександр Павлович (23. 08. 1868, С.-Пе­тербург — ?) — військовик. Генерал-поручник Армії УНР (1921). Закін. Олександрів. кадет. корпус, Михайлів. артилер. училище (1888) й артилер. академію (1893). Служив у 37-й артилер. бригаді, арсеналах С.-Пе­тербурга, Брянська і Хабаровська (усі — Росія). Від липня 1917 — нач. Київ. арсеналу. В Армії Української Держави 1918 — старший артилер. технік і чл. наук.-тех. артилер. комітету Гол. артилер. упр.; від травня 1919 — нач. відділу прийому тех. управи, від червня — керуючий справами мобілізації та прийому Гол. артилер. упр. Армії УНР; від квітня 1920 — нач. відділу прийому, від серпня — тимчасово в. о. голови артилер. комітету Артилер. управи Військ. мін-ва УНР. Після інтернування частин Армії УНР у Польщі 1921–22 мешкав у таборі в м. Каліш. Подальша доля невідома.

Рекомендована література

1. Литвин М., Науменко К. Збройні сили України першої половини ХХ ст. Генерали і адмірали. Л.; Х., 2007;
   Google Scholar Internet
2. A. Kolań­czuk. Ukraińscy generałowie w Polsce. Emi­granci polityczni: Słownik biograficzny. Prze­myśl, 2009.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю