Михайлова Марія Олександрівна
МИХА́ЙЛОВА Марія Олександрівна (справж. — ван Путерен, псевд. — Михайленко; 03(15). 06. 1864, Харків — 18. 01. 1943, м. Перм, РФ) — співачка (лірико-колоратурне сопрано). Закін. Муз.-драм. курси Є. Рапгофа в С.-Петербурзі (кл. З. Реннінг-Вільде). Удосконалювала майстерність у С. Ронконі (м. Мілан, Італія) та С. Бакса (Париж). 1892–1909 — солістка Маріїн. театру в С.-Петербурзі. Володіла гнучким, легким голосом сріблястого тембру, широкого діапазону. У концертах виконувала твори укр., рос. та зарубіж. композиторів, зокрема М. Лисенка, А. Єдлічки, С. Гулака-Артемовського. Записала на грамплатівки низку укр. нар. пісень (зокрема «Гандзя», «Віють вітри», «Дощик», «Ой за гаєм, гаєм», «Лугом іду, коня веду», «Хусточко моя»). Гастролювала в Тамбові (Росія, 1896), Одесі, Москві (1902), Києві (1903).
Додаткові відомості
- Основні партії
- Наталка («Наталка Полтавка» І. Котляревського–М. Лисенка), Антоніда, Людмила («Життя за царя», «Руслан і Людмила» М. Глінки), Оксана, Снігуронька («Ніч перед Різдвом», «Снігуронька» М. Римського-Корсакова), Тамара («Демон» А. Рубінштейна), Електра («Орестея» С. Танєєва, 1-е виконання), Сюзанна («Весілля Фіґаро» В.-А. Моцарта), Марґарита, Берта, Інес («Гуґеноти», «Пророк», «Африканка» Дж. Мейєрбера), Аміна («Сомнамбула» В. Белліні), Віолетта, Джільда, Нанетта («Травіата», «Ріґолетто», «Фальстаф» Дж. Верді), Церліна («Фра- Дияволо» Ф. Обера), Ортлінда («Валькірія» Р. Ваґнера), Анхен («Вільний стрілець» К. Вебера), Мюзетта («Богема» Дж. Пуччіні).
Рекомендована література
- Старк Э. Петербургская опера и ее мастера. 1890–1910. С.-Петербург, 1940;
- Чернова О. Концерт у Полтаві // Укр. співаки у спогадах сучасників. К., 2003.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
