Михайлов-Сидоров Михайло Гнатогвич
Визначення і загальна характеристика
МИХА́ЙЛОВ-СИ́ДОРОВ Михайло Гнатович (21. 10(02. 11). 1890, м. Коростишів, нині Житомир. обл. — 22. 11. 1956, Харків) — співак, педагог. Професор (1940). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1953). Закін. Муз.-драм. школу М. Лисенка в Києві. Співу навч. у М. Бруно-Вібер, О. Муравйової, А. Єгорова. 1919–21 — соліст Київ. і Харків. губерн. політ. просвіти; від 1922 — директор муз. студії Пд. залізниці Харкова; від 1923 — викладач сольного співу Вищих муз.-пед. курсів; від 1925 — Харків. муз.-драм. інституту; від 1940 — проф. Харків. консерваторії. 1941–44 перебував в евакуації у м. Красноярськ (РФ). 1944 повернувся до Харкова, 1946 поновлений на посаді й признач. завідувач кафедри сольного співу. Від 1953 — на пенсії. Серед учнів — Т. Бурцева-Ісиченко, Т. Веске, В. Монахов, М. Суховольська. Автор підручника «Вопросы вокальной педагогики» (1930), співавт. підручника «Питання вокальної педагогіки (історія, теорія, практика)» (1963). Науково обґрунтував термінологію вокал. педагогіки, розробив свій метод вокал.-тех. та худож. розвитку молодих вокалістів через розширення діапазону, розвиток сили та забарвлення звуку.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
