Михайловський Валерій Володимирович
МИХА́ЙЛОВСЬКИЙ Валерій Володимирович (справж. — Цибрій-Михайловський; 23. 07. 1953, с. Воротнів Луцького р-ну Волин. обл.) — артист балету, балетмейстер. Заслужений артист РРФСР (1985). Закін. Київ. хореогр. училище (1971; кл. В. Денисенка, А. Васильєвої), С.-Петербур. гуманітар. університет профспілок (1996). У 1971–77 працював арт. Одес. театру опери та балету; 1977–91 — у Ленінгр. театрі сучас. балету під керівництвом Б. Ейфмана (нині С.-Петербург), де був пров. солістом і першим виконавцем гол. партій у більшості балетів, поставлених Б. Ейфманом: Князь Мишкін («Ідіот» за Ф. Достоєвським, на муз. П. Чайковського, 1980), Соліст («Автографи» А. Вівальді, А. Шнітке, «Пізнання» Т. Альбіоні; обидва — 1981), граф Альмавіва («Божевільний день, або Весілля Фіґаро» за П.-О. Бомарше, на муз. Дж. Россіні, 1982), Мальволіо («Дванадцята ніч» за В. Шекспіром, на муз. Ґ. Доніцетті, 1984), Воланд («Майстер і Маргарита» за М. Булгаковим, на муз. А. Петрова, 1987), Камілл («Убивці» за романом «Тереза Ракен» Е. Золя, на муз. І. Баха, Г. Малера, А. Шнітке, 1991). У 1992–2011 — організатор та кер. трупи «Санкт-Петербурзький чоловічий балет», до складу якої увійшло 6 танцівників, які виконували складні модерні як чол. партії, так і жіночі. У репертуарі колективу — шедеври світ. класич. хореографії. Серед постановок 1992–2011 — «За образом і подобою» на муз. Г. Пітера, «Per aspera ad astra» («Крізь терни до зірок»), «Нові варіації на старі теми», «Чоловік і...», «Танцюємо всі, або Робочий день», «Homo ecce» («Людина як вона є»). Від 2011 М. займається індивід. твор. діяльністю. У 2014 запрошений до С.-Петербур. балету під керівництвом Б. Ейфмана для пед. і репетитор. роботи. Його виконав. манері притаманний синтез класич. та сучас. танцю, філософія та драм. мистецтво, висока тех. майстерність; постановки вражають оригінальністю сценіч. рішення, експрес. пластикою. М. гастролював у багатьох країнах світу, неоднораз. переможець міжнародних фестивалів. Брав участь у телеекранізації балетів «Божевільний день» (1984), «Дванадцята ніч» (1986), «Ідіот» (1987).
Додаткові відомості
- Основні партії
- Альберт («Жізель» А. Адана), Жан де Брієн («Раймонда» О. Глазунова), Юнак («Шопеніана» Ф. Шопена), Еспада («Дон Кіхот» Л. Мінкуса), Каренін («Анна Кареніна» Р. Щедріна), Віктор Хара («Перервана пісня» І. Калниньша).
Рекомендована література
- Дыченко И. Тень, знай свое место // Столич. новости. 1999, 6–13 квіт.;
- Стельмашевская О. «Карамазовы»: танцующие в темноте // ЗН. 2005, 4 нояб.;
- Пасько І. Цибрій-Михайловський В. В. // Українці Санкт-Петербурга–Ленінграда. Вишгород, 2013.