Михайло-Лукашеве

Визначення і загальна характеристика

МИХА́ЙЛО-ЛУКАШЕ́ВЕ — село Вільнянського ра­йону Запорізької області. Михайло-Лукашів. сільс. раді під­порядк. села Миролюбівка, Нововасилівське, Новомихайлівське. Знаходиться біля витоків р. Мокра Московка (притока Дні­пра, бас. Чорного моря), за 2,5 км від правого берега р. Солона (притока Верх­ньої Терси, бас. Дні­пра), за 38 км від обл. центру та 10 км від райцентру. Площа 2,76 км². За пере­писом насел. 2001, у М.-Л. проживали 1106 осіб; станом на 2016 — 1512 осіб; пере­важно українці. Побл. села проходить автошлях Запоріж­жя–Донецьк. В околицях досліджено 12 давніх курганів, зокрема Бариня та Петрашівська висота. Засн. 1780 як Михайлівка селянами-кріпаками з Пн.-Сх. Слобожанщини — Курської губ., яких пере­селив сюди поміщик Михайло Караватка, колиш. комен­дант Олександрів. фортеці. 1793 землю із селом при­дбав поміщик Лукашевич. Від кін. 18 ст. — сучасна назва. 1859 було 45 дворів, мешкали 242 особи; 1898 — від­повід­но 91 і 647. Від 1866 — волос. центр Олександрів. пов. Катеринослав. губ. 1873 від­крито земську лікарню (1899 побудовано це­гляне приміще­н­ня); 1885 — однокласне училище. Від кін. 19 ст. через М.-Л. проходив пошт. тракт Олександрівськ–Новомиколаївка. Тоді ж працював завод із ви- роб-ва цегли та черепиці. 1894 під­приємець Пшеничний збудував завод із виготовле­н­ня с.-г. знарядь (на під­приємстві працювали бл. 60 робітників, від поч. 20 ст. — понад 200; після встановле­н­ня рад. влади — завод № 9). Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–24 — райцентр. Від­тоді — у складі Вільнян. (1924–35 — Софіїв., 1935–39 — Красноармій., 1939–66 — Червоноармій.) р-ну. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 36), за­знали сталін. ре­пресій. Від 3 жовтня 1941 до 20 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової вій­ни загинули понад 100 осіб. Нині в М.-Л. — заг.-осв. школа, дитсадок; б-ка; лікар. амбулаторія. Діють громади УПЦ МП і євангел. християн-баптистів. Встановлено памʼятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни. Із селом повʼязані життя та діяльність фахівця в галузі металургії, Героя України В. Сацького, одну з вулиць на­звано його іменем.

Літ.: Третяк О. Село, яке колись було нашим райцентром // Дні­пров. вогні. 2009, 5 серп.; Рибачик Л. З Днем народже­н­ня, село Михайло-Лукашеве! // Там само. 2010, 29 жовт.

Т. Г. Матвієнко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю