ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Михайло-Лукашеве

МИХА́ЙЛО-ЛУКАШЕ́ВЕ  — село Вільнянського району Запорізької області. Михайло-Лукашів. сільс. раді підпорядк. села Миролюбівка, Нововасилівське, Новомихайлівське. Знаходиться біля витоків р. Мокра Московка (притока Дніпра, бас. Чорного моря), за 2,5 км від правого берега р. Солона (притока Верхньої Терси, бас. Дніпра), за 38 км від обл. центру та 10 км від райцентру. Площа 2,76 км2. За переписом насел. 2001, у М.-Л. проживали 1106 осіб; станом на 2016 — 1512 осіб; переважно українці. Побл. села проходить автошлях Запоріжжя–Донецьк. В околицях досліджено 12 давніх курганів, зокрема Бариня та Петрашівська висота. Засн. 1780 як Михайлівка селянами-кріпаками з Пн.-Сх. Слобожанщини — Курської губ., яких переселив сюди поміщик Михайло Караватка, колиш. комендант Олександрів. фортеці. 1793 землю із селом придбав поміщик Лукашевич. Від кін. 18 ст. — сучасна назва. 1859 було 45 дворів, мешкали 242 особи; 1898 — відповідно 91 і 647. Від 1866 — волос. центр Олександрів. пов. Катеринослав. губ. 1873 відкрито земську лікарню (1899 побудовано цегляне приміщення); 1885 — однокласне училище. Від кін. 19 ст. через М.-Л. проходив пошт. тракт Олександрівськ–Новомиколаївка. Тоді ж працював завод із ви- роб-ва цегли та черепиці. 1894 підприємець Пшеничний збудував завод із виготовлення с.-г. знарядь (на підприємстві працювали бл. 60 робітників, від поч. 20 ст. — понад 200; після встановлення рад. влади — завод № 9). Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–24 — райцентр. Відтоді — у складі Вільнян. (1924–35 — Софіїв., 1935–39 — Красноармій., 1939–66 — Червоноармій.) р-ну. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 36), зазнали сталін. репресій. Від 3 жовтня 1941 до 20 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової вій­ни загинули понад 100 осіб. Нині в М.-Л. — заг.-осв. школа, дитсадок; б-ка; лікар. амбулаторія. Діють громади УПЦ МП і євангел. християн-баптистів. Встановлено пам’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни. Із селом пов’язані життя та діяльність фахівця в галузі металургії, Героя України В. Сацького, одну з вулиць названо його іменем.

Рекомендована література

  1. Третяк О. Село, яке колись було нашим райцентром // Дніпров. вогні. 2009, 5 серп.;
  2. Рибачик Л. З Днем народження, село Михайло-Лукашеве! // Там само. 2010, 29 жовт.

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2018
Том ЕСУ:
20
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
64925
Вплив статті на популяризацію знань:
88
Бібліографічний опис:

Михайло-Лукашеве / Т. Г. Матвієнко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-64925.

Mykhailo-Lukasheve / T. H. Matviienko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2018. – Available at: https://esu.com.ua/article-64925.

Завантажити бібліографічний опис

Гранітне
Населені пункти  |  Том 6  |  2006
В. І. Тимошенко, Л. Г. Шклярська
Дніпровське
Населені пункти  |  Том 8  |  2008
В. О. Прокоф’єва
Енергодар
Населені пункти  |  Том 9  |  2023
Г. М. Аніканова
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору