Михальча
Визначення і загальна характеристика
МИХА́ЛЬЧА — село Сторожинецького району Чернівецької області. Михальчан. сільс. раді підпорядк. села Дубове, Спаська та Заволока. М. знаходиться за 15 км від райцентру, 7 км від обл. центру та 10 км від залізнич. ст. Чернівці. Селом протікає мала р. Коровія (притока Дереглую, бас. Пруту). Площа 6,845 км2. За переписом насел. 2001, у М. проживали 2245 осіб; станом на 2016 — 2340 осіб; переважно українці (99 %), є також румуни, молдовани, поляки, росіяни, вірмени та турки. Побл. М. — па-м’ятка археології нац. значення рим. часу. Досліджено 12 поселень: трипіл. (3), лукашів. (3), карпат. курганів (5) і Луки-Райковец. (1) культур. За однією з версій, назва села походить від прізвища першого власника — поміщика Михайлевського. Першу згадку про насел. пункт датують 1490, коли воєвода Штефан Воде подарував монастирю Путна (нині Румунія) 6 церк. приходів, серед яких і М. У 16–18 ст. часто зазнавала нападів татар. і польс. загонів. Спочатку М. входила до складу Молдов. князівства, що перебувало у васал. залежності від Осман. імперії, від 1774 — у межах Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1709 побл. села відбулася битва між швед. і рос. військами (у Чернів. краєзн. музеї зберігається картина художника І. Хохолєва «Бій російської армії зі шведами в селі Михальча Чернівецького району в 1709 році»). 1781 в селі побудовано першу церкву, на поч. 20 ст. звели нову, яку 1904 освятили. 1882 відкрито дво-, 1892 — шестирічну школи. Від 1918 — у складі Румунії, від 1940 — УРСР. Від липня 1941 до березня 1944 — під румун.-нім. окупацією. Об’єкти природно-заповід. фонду місц. значення: гідрол. пам’ятка природи Михальчанська мінеральна-1 та -2 (джерела гідрокарбонатно-натрієвої води); парк-пам’ятка садово-парк. мистецтва Михальчанський. У бас. р. Личинець (притока Коровії) є залягання тортон. синьої глини. У М. проводять муз. фестиваль «Сейшн у Михальчі», в ньому беруть участь музиканти з України, Румунії, Молдови та ін. На тер. Михальчан. сільс. ради діють 5 фермер. госп-в, що займаються виробництвом і переробкою с.-г. продукції. У М. — заг.-осв. школа, дитсадок; клуб, б-ка; амбулаторія заг. практики — сімей. медицини; відділ. ощадбанку. Діють церква Успіння Пресвятої Богородиці (1901; пам’ятка архітектури місц. значення); молитовні будинки адвентистів сьомого дня та християн віри євангельської. Встановлено пам’ятник воїнам-односельцям та жертвам політ. протиборств (1980, арх. Б. Деркач, скульптор А. Скиба). У М. мешкає засл. майстер нар. творчості України Л. Васкул.