Михальча

Визначення і загальна характеристика

МИХА́ЛЬЧА — село Сторожинецького ра­йону Чернівецької області. Михальчан. сільс. раді під­порядк. села Дубове, Спаська та Заволока. М. знаходиться за 15 км від райцентру, 7 км від обл. центру та 10 км від залізнич. ст. Чернівці. Селом протікає мала р. Коровія (притока Дереглую, бас. Пруту). Площа 6,845 км². За пере­писом насел. 2001, у М. проживали 2245 осіб; станом на 2016 — 2340 осіб; пере­важно українці (99 %), є також румуни, молдовани, поляки, росіяни, вірмени та турки. Побл. М. — па-мʼятка археології нац. значе­н­ня рим. часу. Досліджено 12 поселень: трипіл. (3), лукашів. (3), карпат. курганів (5) і Луки-Райковец. (1) культур. За однією з версій, назва села походить від прі­звища першого власника — поміщика Михайлевського. Першу згадку про насел. пункт датують 1490, коли воєвода Штефан Воде подарував монастирю Путна (нині Румунія) 6 церк. приходів, серед яких і М. У 16–18 ст. часто за­знавала нападів татар. і польс. загонів. Спочатку М. входила до складу Молдов. князівства, що пере­бувало у васал. залежності від Осман. імперії, від 1774 — у межах Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1709 побл. села від­булася битва між швед. і рос. військами (у Чернів. краєзн. музеї зберігається картина художника І. Хохолєва «Бій російської армії зі шведами в селі Михальча Чернівецького ра­йону в 1709 році»). 1781 в селі побудовано першу церкву, на поч. 20 ст. звели нову, яку 1904 освятили. 1882 від­крито дво-, 1892 — шестирічну школи. Від 1918 — у складі Румунії, від 1940 — УРСР. Від липня 1941 до березня 1944 — під румун.-нім. окупацією. Обʼєкти природно-заповід. фонду місц. значе­н­ня: гідрол. памʼятка природи Михальчанська мінеральна-1 та -2 (джерела гідрокарбонатно-натрієвої води); парк-памʼятка садово-парк. мистецтва Михальчанський. У бас. р. Личинець (притока Коровії) є заляга­н­ня тортон. синьої глини. У М. проводять муз. фестиваль «Сейшн у Михальчі», в ньому беруть участь музиканти з України, Румунії, Молдови та ін. На тер. Михальчан. сільс. ради діють 5 фермер. госп-в, що за­ймаються виробництвом і пере­робкою с.-г. продукції. У М. — заг.-осв. школа, дитсадок; клуб, б-ка; амбулаторія заг. практики — сімей. медицини; від­діл. оща­дбанку. Діють церква Успі­н­ня Пресвятої Богородиці (1901; памʼятка архітектури місц. значе­н­ня); молитовні будинки адвентистів сьомого дня та християн віри євангельської. Встановлено памʼятник воїнам-односельцям та жертвам політ. протиборств (1980, арх. Б. Деркач, скульптор А. Скиба). У М. мешкає засл. майстер нар. творчості України Л. Васкул.

Г. Г. Данилюк, В. П. Михайлюка, Л. В. Костенюк

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю