Михальченко Микола Іванович
МИХА́ЛЬЧЕНКО Микола Іванович (15. 02. 1942, с. Косичі Брян. обл., РФ — 28. 02. 2021, Київ) — філософ, соціолог. Доктор філософських наук (1987), професор (1988), член-кореспондент НАНУ (2003). Заслужений діяч науки і техніки України (2001). Премія ім. Д. Чижевського НАНУ (2003). Орден «За заслуги» 3-го (2002) і 2-го (2012) ступ. Закін. Київський університет (1969). Відтоді працював у Інституті філософії АН УРСР: від 1987 — завідувач відділу виховання студент. і труд. молоді; від 1990 (з перервою) — в Інституті соціології НАНУ: 1990–91 — завідувач відділу соц. наслідків аварії на ЧАЕС, від 1994 — гол. н. с.; 2002–21 — завідувач відділу теорії та історії політ. науки Інституту політ. і етнонац. дослідж. НАНУ; 1991–94 — керівник Служби з питань внутр. політики Президента України. Президент Укр. академії політ. наук (1993–2012; усі — Київ). Наукові дослідження: філософія історії, політики, освіти; духовне і політ. життя суспільства; соц. інститути та сусп. відносини, світоглядні проблеми укр. суспільства.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Политическая идеология как форма общественного сознания. 1981; Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. Т. 1–2. 1993; 1996 (співавт.); Політична еліта України: теорія і практика трансформації. 1999 (співавт.); Украинское общество: трансформация, модернизация или лимитроф Европы? 2001; Корупція в Україні: політико-філософський аналіз. 2010 (співавт.); Украинская региональная цивилизация: прошлое, настоящее, будущее. 2013; Українське суспільство на шляху до політичної нації: історія і суспільство. 2014 (усі — Київ).
Завантажити статтю
Людина 
