МИХА́ЛЬЧЕНКО Микола Іванович (15. 02. 1942, с. Косичі Брян. обл., РФ — 28. 02. 2021, Київ) — філософ, соціолог. Доктор філософських наук (1987), професор (1988), член-кореспондент НАНУ (2003). Заслужений діяч науки і техніки України (2001). Премія ім. Д. Чижевського НАНУ (2003). Орден «За заслуги» 3-го (2002) і 2-го (2012) ступ. Закін. Київський університет (1969). Від­тоді працював у Ін­ституті філософії АН УРСР: від 1987 — завідувач від­ділу вихова­н­ня студент. і труд. молоді; від 1990 (з пере­рвою) — в Ін­ституті соціології НАНУ: 1990–91 — завідувач від­ділу соц. наслідків аварії на ЧАЕС, від 1994 — гол. н. с.; 2002–21 — завідувач від­ділу теорії та історії політ. науки Ін­ституту політ. і етнонац. дослідж. НАНУ; 1991–94 — керівник Служби з питань внутр. політики Президента України. Президент Укр. академії політ. наук (1993–2012; усі — Київ). Наукові дослідже­н­ня: філософія історії, політики, освіти; духовне і політ. життя су­спільства; соц. ін­ститути та сусп. від­носини, світо­глядні про­блеми укр. су­спільства.